Menu

Знаки для закріплення геодезичних мереж

Точки геодезичних мереж закріплюються на місцевості знаками. По місцю розташування знаки бувають ґрунтові й стінні, закладені в стіни будинків і споруд; металеві, залізобетонні, дерев'яні, у вигляді відкраски й т.д.; по призначенню - постійні, до яких ставляться всі знаки державних геодезичних мереж, і тимчасові, установлювані на період досліджень, будівництва, реконструкції, спостережень і т.д.

Постійні знаки закріплюють підземними знаками - центрами. Конструкції центрів забезпечують їхня схоронність і незмінність положення протягом тривалого періоду часу. Як правило, підземний центр являє собою бетонний моноліт, що закладає нижче глибини промерзання ґрунту й не в насипний масив. У поверхні землі в моноліті встановлюють чавунну марку, на якій наносять центр у вигляді хреста або точки. Положенню цього центра відповідають координати X й Y і в багатьох випадках позначки Н.

Для того щоб з одного знака був видний інший (суміжний), над підземними центрами встановлюють зовнішній знак у вигляді металевих або дерев'яних трьох- або чотиригранних пірамід або сигналів.

[image]Піраміди або сигнали мають висоту 3...30м і більше. Геодезичний сигнал 3 з підземним центром 2, столиком 5 для установки вимірювальних приладів і настилу 4 для роботи з його спостерігача зображені на Рис. 10.3.

Верх сигналу або піраміди закінчується візирною ціллю 6, на яку при вимірі кутів направляють зорову трубу теодоліта. На столик установлюють також відбивач, якщо вимірюють відстані між пунктами світловіддалеміром. Для супутникових вимірів сигнали й піраміди будувати не треба.

Як правило, пункти розбивочних мереж і мереж згущення закріплюють підземними центрами, такими ж як і пункти державних мереж. Тому що відстані між цими пунктами порівняно невеликі, оформлення їхніми зовнішніми знаками не потрібно. Іноді над ними встановлюють Г-образні металеві або дерев'яні віхи. У містах знаки оформляють у вигляді спеціальної надбудови на дахах будівель. Знаки можуть закладати в будинках і спорудах, у цьому випадку їх називають стінними.

Державні висотні мережі всіх класів закріплюють на місцевості ґрунтовими реперами. Стінні репери закріплюють у фундаментах стійких споруд - водонапірних вежах, капітальних будинків, кам'яних підвалин мостів і т.д. У стінних реперах (рис. 10.4, а) висоту визначають для центра отвору асферичної голівці.

Тимчасові знаки. Точки знімальних, а іноді й розбивочних мереж закріплюють тимчасовими знаками - дерев'яними або бетонними стовпами, металевими штирями, відрізками рейок і т буд. (рис. 10.4, а - з). Їх закріплюють у землі на глибину до 2 м. У верхній частини такого знака хрестом, точкою або рискою відзначають місце розташування центра або точки з висотною оцінкою.

При тривалості використання (більше 0,5 р.) тимчасові знаки закладають на глибину 0,5м (мінімальна відстань до підземних комунікацій від поверхні ґрунту прийнято 0,7м). При наявності твердого покриття й відсутності інтенсивного руху транспорту використовують штирі з відрізків арматур і труб, дерев'яні стовпчики (рис. 10.4, д - з). У процесі будівництва на зведених конструкціях і поблизу розташованих будинках висоти й створи осей фіксують відкрасками (рис. 10.4, до - м).

[image]

Рис.10.4. Знаки закріплення основних та головних розбивочних осей і позначок:

а - знак закріплення основних або головних розбивочних осей будинків висотою до п'яти поверхів, споруд висотою до 15м із тривалістю будівництва до 0,5 р., б - те ж, більше 0,5 р., в - те ж, із глибиною промерзання відповідно до таблиці, г - огородження знаків, д закріплення розбивочних осей на скелях й бетоні огородження у вигляді тура з каменів, е, ж, з - знаки закріплення осей й позначок лінійних споруд, і - знак закріплення осей й позначок дюбелями на будинках, твердих покриттях доріг, к - замальовка закріплення створу осі, л - те ж орієнтирною рискою, м - те ж, позначки; 1 - металевий стрижень, 2 - бетон, 3 - дерев'яна кришка, 4 - металева пластина, 5 - якір, 6 - пісок, 7 - анкер, 8 - дерев'яні металеві стовпи і поперечина, 9 - скельний ґрунт, бетон, 10 - замальовка перетинання осей, 11 - орієнтирна віха, 12 - поличка-карб на дерев'яному стовпі для установки рейки, 13 - дерев'яний стовп-репер, 14 - постійний знак - дерев'яний кіл, 15 - олівцева риса створу вісі й орієнтирної риски, 16 – закраска.

 

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:5370 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:8483 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:5230 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Технология разработки грунта и зачистки …

Технология разработки грунта и зачистки дна выемки экскаватором ЭО-3322В состоит из двух операций, выполняемых последовательно на каждой рабочей стоянке экскаватора. Сначала экскаватор разрабатывает грунт традиционным способом, оставляя...

31-07-2009 Просмотров:13671 Реконструкция промышленных предприятий.

Моделирование сейсмического процесса

Характер сейсмического режима определяется масштабом и динамикой системы связанных механических зацеплений - цепочек (их совокупностей). Основным элементом в цепочке является механическое зацепление, представляющее конгломерат мелких блоков и отдельнос- тей. В...

15-11-2010 Просмотров:5481 Сейсмический процесс

Методы измерений электрических свойств п…

При измерении удельного . электрического сопротивления горных пород р в постоянном электрическом поле наибольшее распространение получили двухэлектродный и четырехэлектродный методы [54, 116]. Общей проблемой всех методов измерений электрических свойств является согласование...

27-09-2011 Просмотров:9857 Электрические и упругие свойства криогенных пород