Menu

Поиск по сайту

Собрание уникальных книг, учебных материалов и пособий, курсов лекций и отчетов по геодезии, литологии, картированию, строительству, бурению, вулканологии и т.д.
Библиотека собрана и рассчитана на инженеров, студентов высших учебных заведений по соответствующим специальностям. Все материалы собраны из открытых источников.
 
 
 

Зйомка підземних комунікацій

Зйомка підземних комунікацій виробляється для складання спеціалізованих планів, що відбивають стан підземного господарства даної території. Ці плани необхідні для технічної інвентаризації комунікацій при їхній експлуатації, а також для рішення проектних завдань при будівництві й реконструкції споруд.

Зйомка підземних комунікацій залежно від призначення створюваних планів, характеру знімає территорії, що, і щільності розміщення мереж може виконуватися в масштабах 1:5000 - 1:500, а в окремих випадках, для складних місць промислових площадок - 1:200. На промислових і міських територіях підземні мережі знімають, як правило, у масштабі 1:500. Плани більше дрібних масштабів є документами облік-але-довідкового характеру.

Вимоги до точності планової зйомки всіх видів комунікацій приблизно однакові. На забудованих територіях середня квадратична помилка в положенні окремих ліній між собою й стосовно контуру споруд становить 0,10 - 0,15м. На незабудованих територіях з рідкою мережею комунікацій ця помилка може доходити до 0,5м. Точність висотної зйомки комунікацій залежить від вимог до дотримання проектних позначок й ухилів. Для самопливних трубопроводів помилку в позначках лотків сусідніх колодязів допускають не більше 5 - 10мм, а відхилення від проектних ухилів - до 10 - 20% від величини самого ухилу.

Процес зйомки підземних комунікацій можна умовно розділити на два етапи: підготовчий і безпосередньо знімальний. У підготовчий період роблять рекогносцировку мереж на місцевості, збирають дані про число прокладок, колодязів, про розміри діаметрів і матеріал труб, тиску в газові й напруг в кабельних мережах й інші інженерні відомості, які повинні бути відбиті на плані підземних комунікацій. У цей же період на ділянці зйомки створюють планово-висотне геодезичне обґрунтування, якщо воно відсутній або недостатньо по частоті розташування наявних пунктів.

Безпосередньо зйомку підземної комунікації роблять після відшукання (визначення місця розташування) всіх її елементів на місцевості. Найпростіший випадок - коли виробляється виконавча зйомка покладеної підземної комунікації в незасипаній траншеї, тобто відразу ж після закінчення.

Для вже експлуатованих мереж при відсутності виконавчої документації застосовують метод шурфування, тобто риють глибокі поперечні траншеї (шурфи) на такій відстані одна від іншої, щоб можна було з достатньою вірогідністю виявити й визначити положення всіх необхідних комунікацій. Останнім часом для виявлення місця розташування підземних комунікацій застосовують спеціальні індуктивні приборы-трубокабелешукачі.

При зйомці на забудованій території планове положення всіх видів підземних мереж і стосовних до них споруд визначають від пунктів геодезичних мереж і від постійних точок капітальної забудови, на незабудованій території - від пунктів геодезичних мереж. Горизонтальну зйомку від пунктів геодезичних мереж виконують всіма відомими способами: лінійних, кутових і створних зарубок, полярним, перпендикулярів й ін.; від точок капітальної забудови - лінійними зарубками, способами перпендикулярів і створів.

Лінійні засічки виконують не менш чим від трьох точок, довжина їх не повинна перевищувати довжини мірного приладу, кути зарубок при обумовленій точці повинні бути не менш 30 і не більше 120°.

Довжина перпендикулярів не повинна бути більше 4м, при застосуванні екера - 20м.

При полярному способі кути виміряються теодолітом при одному положенні вертикального кола, довжина полярного напрямку не повинна перевищувати 30м.

При всіх способах зйомки точок підземної комунікації обов'язково роблять контрольні виміри відстаней між ними.

Точки підземної комунікації, розташованої в траншеї, при зйомці виносять на поверхню землі схилом.

При зйомці колодязів і камер роблять обмірювання внутрішніх і зовнішніх габаритів, окремих конструктивних елементів, розташування труб із прив'язкою до стрімкої лінії, що проходить через центр кришки колодязя.

Висотне положення підземних мереж і споруд визначають в основному технічним нівелюванням. Нівелюють люки всіх колодязів, лотки каналізаційних, водостічних і дренажних

[image]

Рис. 19.2. Принципова схема пристрою приладу пошуку підземних комунікацій

каналів, верх труб і підлога каналів теплофікації, телефонної й электрокабельної мереж, у бесколодязьних прокладань - кути повороту траси й точки зламу профілю.

Після обробки нульових матеріалів результати зйомки підземних комунікацій з докладною їхньою інженерною характеристикою відображаються на топографічному плані відповідного масштабу. Додатково складаються поздовжні профілі від* ділових видів підземні комунікації.

Основою для складання виконавчих креслень побудованих комунікацій служать копії погодженого проекту в масштабі 1:500 або план цього ж масштабу, складений за результатами зйомки смуги траси не менш 20м в обидва боки від її осі.

 

Оставьте свой комментарий

Оставить комментарий от имени гостя

0
  • Комментарии не найдены

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:15826 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:14902 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:10304 Грунты и основания гидротехнических сооружений