Menu

Загальні відомості з теорії помилок вимірів

Види помилок вимірів

Виміри в геодезії розглядаються із двох точок зору: кількісної, що виражає числове значення вимірюваної величини, і якісної, що характеризує її точність.

Із практики відомо, що навіть при самій ретельній й акуратній роботі багаторазові (повторні) виміри не дають однакових результатів. Це вказує на те, що одержувані результати не є точним значенням вимірюваної величини, а трохи відхиляються від нього. Значення відхилення характеризує точність вимірів. Якщо позначити значення вимірюваної величини X, а результат виміру l, то істинна помилка виміру ∆ визначиться з виразу

∆ = l - Х. (5.1)

Будь-яка помилка результату виміру є наслідок дії багатьох факторів, кожний з яких породжує свою погрішність. Помилки, що виникають від окремих факторів, називають елементарними. Помилки результату виміру є алгебраїчною сумою елементарних помилок.

Вивченням основних властивостей і закономірностей дії помилок вимірів, розробкою методів одержання найбільш точного значення вимірюваної величини й характеристик її точності займається теорія помилок вимірів. Методи вирішення завдань, що викладаються у ній, дозволяють розрахувати необхідну точність майбутніх вимірів і на підставі цього розрахунку вибрати відповідні прилади й технологію вимірів, а після виконання вимірів одержати найкращі їхні результати й оцінити їхня точність. Математичною основою теорії помилок вимірів є теорія ймовірностей і математична статистика.

Помилки вимірів розділяють за двома ознаками: характеру їхньої дії й джерелу походження.

П о х а р а к т е р у д і ї помилки бувають грубі, систематичні й випадкові.

Грубими називають помилки, що переверщують за абсолютною величиною деяку, установлену для даних умов вимірів, межу. Вони відбуваються в більшості випадків у результаті промахів і прорахунків виконавця. Такі помилки виявляють повторними вимірами, а результати, що містять їх, бракують і заміняють новими. Помилки, які за знаком або величиною одноманітно повторюються в багаторазових вимірах (наприклад у довжині лінії через неточне знання довжини мірного приладу, через неточність укладення мірного приладу в створі цієї лінії й т.п.), називають систематичними. Вплив систематичних помилок прагнуть виключити з результатів вимірів або послабити ретельною перевіркою вимірювальних приладів, застосуванням відповідної методики вимірів, а також введенням виправлень у результати вимірів.

Випадкові помилки - це помилки, розмір і вплив яких на кожен окремий результат виміру залишається невідомим. Величину й знак випадкової помилки заздалегідь установити не можна. Однак теоретичні дослідження й багаторічний досвід вимірів показують, що випадкові помилки підлегають певним імовірнісним закономірностям, вивчення яких дає можливість одержати найбільш надійний результат й оцінити його точність.

П о д ж е р е л у п о х о д ж е н н я розрізняють помилки приладів, зовнішні й особисті.

Помилки приладів обумовлені їхньою недосконалістю, наприклад, помилка в куті, обмірюваному теодолітом, вісь обертання якого неточно наведена у вертикальне положення.

Зовнішні помилки відбуваються через вплив зовнішнього середовища, у якому протікають виміри, наприклад, помилка у відліку по нівелірній рейці через зміну температури повітря на шляху світлового променя (рефракція) або нагрівання нівеліра сонячними променями.

Особисті помилки пов'язані з особливостями спостерігача, наприклад, різні спостерігачі по-різному наводять зорову трубу на візирну ціль.

Так як грубі помилки повинні бути виключені з результатів вимірів, а систематичні виключені або ослаблені до мінімально припустимої межі, то проектування вимірів з необхідною точністю, оцінку результатів виконаних вимірів роблять, ґрунтуючись на властивостях випадкових помилок.

Оставьте свой комментарий

Оставить комментарий от имени гостя

0
  • Комментарии не найдены

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:2871 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:5801 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:2955 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Строение поверхностей наслоения. Определ…

При изучении осадочных отложений одной из основных задач является определение кровли и подошвы пласта и установление относительной последовательности пород (слоёв) разреза и их происхождения. Для этого используется большое количество внешних...

01-10-2010 Просмотров:12593 Геологическое картирование, структурная геология

Упругопластическое деформирование среды …

Деформации упругопластических материалов, в том числе и грунтов, состоят из упругих (обратимых) и остаточных (пластических). Для составления наиболее общих представлений о поведении грунтов при произвольном нагружении необходимо изучить отдельно закономерности...

25-08-2013 Просмотров:3697 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Рідини глушіння на водній основі

Для глушіння використовують рідини на водній і вуглеводневій основах. До рідин на водній основі відносяться прісна (технічна) і пластова вода, стічні води, розчини мінеральних солей, розчини полімерів, системи з конденсованою...

19-09-2011 Просмотров:4522 Підземний ремонт свердловин