Menu

Висотні опорні мережі

Як висотна основа для створення топографічних планів, виробництва розбивочних робіт і для спостережень за опадами інженерних споруд використовують систему знаків, абсолютні висоти яких визначають додатком нівелірних ходів II, III й IV класів (табл. 13.6). Висотні опорні мережі, як правило, опираються не менш чим на два реперів державного нівелювання більше високого класу. Однак бувають випадки, особливо при спостереженнях за деформаціями інженерних споруд, коли висотна опорна мережа є вільною й лише для прив'язки опирається на один репер державної мережі.

На територіях великих міст площею, що перевищує 500 км2, висотною основою служить нівелювання I класу. Найбільші вимоги до точності основних розбивочних робіт з висоти виникають при будівництві метрополітенів і великих самопливних каналізаційних колекторів.

 

Таблиця 13.6

Основні показники

Класи нівелювання

ІІ

ІІІ

ІV

Середня квадратична похибка нівелювання на 1км ходу, мм

2

5

10

Систематична похибка на 1км ходу, мм

0,4

-

-

Допустимі нев’язки та розходження сум перевищень прямого та оборотного ходів, мм

[image]

[image]

[image]

Продовження табл. 13 6

Основні показники

Класи нівелювання

ІІ

ІІІ

ІV

Максимальна довжина ходу, км:

 

замкнутого

40

25

10

між пунктами вищого класу

-

15

5

між вузловими точками

10

5

3

Відстань між робочими реперами на будмайданчику, км

0,5

0,5

0,5

Найбільша відстань від нівеліра до рейки, м

75

75

100

Найменша висота візирного променя, м

0,5

0,3

0,2

 

Всі роботи на будівельних майданчиках проводяться в єдиній системі висот, прийнятої в період досліджень для проектування споруд. У випадках особливо високої точності, необхідної для будівництва унікальних об'єктів або спостережень за опадами споруд, точність підвищується за рахунок особливої методики вимірів при істотному зменшенні довжин візирних променів, відстаней між реперами й вузловими пунктами.

Висотна опорна мережа на будівельному майданчику повинна забезпечувати виконання розбивочних робіт із середньої квадратичною помилкою 10 мм і можливість спостережень за величинами осаду споруд, які зводяться, із середньої квадратичною помилкою 5мм.

Проектування висотної опорної мережі складається з наступних етапів:

- розробка схеми розміщення марок на території будівництва;

- розрахунок точності визначення позначок реперів, що забезпечує необхідні допуски;

- детальне ознайомлення з територією будівництва для уточнення типів і місця розташування марок;

- складання кошторису вартості робіт.

Проект висотної основи повинен містити: схему мережі; креслення знаків, що закладають, і опис наявних; пояснювальну записку з розрахунком необхідної точності й вартості провадження робіт.

Залежно від розмірів території об'єкта й виду споруди нівелірні мережі звичайно розвивають у два або три етапи.

 

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:4886 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:8075 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:4920 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Измерение горизонтальных и вертикальных …

Измерение горизонтальных и вертикальных углов в ходах постоянного съемочного обоснования производится отъюстированными теодолитами. 3.2.1. Измерение горизонтальных углов Измерение горизонтальных углов постоянного съемочного обоснования рекомендуется выполнять по трехштативной системе. Если трехштативную систему применить...

27-07-2010 Просмотров:69382 Постоянное планово-высотное съемочное обоснование

2.4. Литература и география

О близости и кооперации между географией и искусством написано немало [см., напр.: Мильков, 1981; Перцик, 1997; В.П. Семенов-Тян-Шанский, 1928]. Нас интересуют возможности заимствования каких-либо художественных произведений и/или их частей как...

03-03-2011 Просмотров:8769 Комплексные географические характеристики

Расчет устойчивости в предположении круг…

Основные положения расчета устойчивости по круглоцилиндрическим поверхностям скольжения. Рассмотрим, например, случай плоской задачи для напорного массивного сооружения (рис. 7.7). Сделав естественное предположение, что область выпора начинается у верхового края сооружения...

25-08-2013 Просмотров:5905 Грунты и основания гидротехнических сооружений