Menu

Вирішення завдань по картах і планах з горизонталями

Визначення крутості ухилу. Крутизна ухилу характеризується кутом нахилу ν, що утворює лінія місцевості, наприклад АВ, з горизонтальною площиною Р (рис. 4.6). Із прямокутного трикутника АВВ’ виходить:

tg ν =h/, (4.1)

де h - висота перетину рельєфу,  - закладання.

[image]

Рис. 4.6. Схема до визначення крутості ухилу

Знаючи тангенс, по таблицях значень тригонометричних функцій знаходять значення кута нахилу.

Крутизна ухилу характеризується також ухилом і:

і = tg ν (4.2)

Ухил лінії виражається у відсотках (%) або промілле (‰), тобто тисячних частках одиниці.

Приклад. Визначити кут нахилу й ухил скату місцевості між горизонталями на плані масштабу 1:1000, якщо закладання дорівнює 20 мм, висота перетину рельєфу А = 1,0 м.

На місцевості закладанню буде відповідати довжина відрізка, рівна аb =20 ммх 1000 = 20000 мм=20 м. За формулами (4.1) і (4.2) tg ν = і =1/20=0,05, звідки і = 5% = 50%о, а ν =2,9°.

Як правило, при роботі з картою або планом кут нахилу визначають, користуючись графіками (рис. 4.7, а, б), які називають масштабами (або шкалами) закладань.

Для цього із плану розхилом циркуля беруть закладання між двома горизонталями по даному ухилу, потім за графіком знаходять те місце, де відстань між кривою й горизонтальною прямою дорівнює цьому закладанню. Для знайденої в такий спосіб ординати прочитують значення ν або і по горизонтальній прямій (на наведених графіках відзначено зірочками: ν = 2,9°, і =0,05 = 5%).

[image]

Рис. 4.7. Графіки закладань до плану масштабу 1:1000 при висоті перетину рельєфу h = 1 м:

а - для кутів нахилу, 6 - ухилів

[image]

Рис. 4.8. Схеми а...г для визначення позначок точок по горизонталях

 

Визначення позначок точок місцевості. Якщо точка розташована на горизонталі, її позначка дорівнює позначці горизонталі. Коли точка перебуває між горизонталями з різними висотами, її позначка визначається інтерполяцією (знаходженням проміжних значень величин) на око між позначками цих горизонталей або аналітично.

Інтерполяція полягає у визначенні коефіцієнта пропорційності відстані d від обумовленої точки до меншої за значенням горизонталі до величини закладення а, тобто відносини (d/а, і множення його на значення висоти перетину рельєфу h.

Приклад. Позначка Нк (рис. 4.8, а) точки К, розташованої між горизонталями з позначками 150 м й 152,5 м, дорівнює Нк=Нмг +( d/а)h = 150 м + 0,4x2,5 м= 151 м.

Якщо обумовлена точка розташована між однойменними горизонталями - на сідловині (рис. 4.8, б) або усередині замкнутої горизонталі на пагорбі або улоговині (рис. 27, в, г), її позначку можна визначити лише приблизно, уважаючи, що її позначка більше або менше висоти цієї горизонталі на 0,5 h. Наприклад, на малюнку для сідловини позначка точки К дорівнює 138,8, для пагорба -128,8 м, для улоговини - 126,2м.

Проведення на карті лінії заданого граничного ухилу (рис. 4.9). Між заданими на карті точками А і В потрібно провести найкоротшу лінію так, щоб жоден відрізок не мав ухилу більше заданого граничного ігран.

Простіше всього завдання вирішується за допомогою масштабу закладання для ухилів. Взявши по ньому розхилом циркуля закладання dгран, що відповідає граничному ухилу, засікають послідовно точки 1...7 — всі горизонталі від точки А до точки В. Якщо розхил циркуля менший відстані між горизонталями, лінію проводять по самому короткому напрямку. З’єднавши всі точки, отримують лінію з заданим граничним ухилом.

[image]

Рис. 4.9. Схема проведення на карті лінії заданого граничного ухилу.

[image]

Рис. 4.10. Схеми побудови профілю по заданому напрямку

Якщо немає масштабу закладань, закладання dгран. можна підрахувати за формулою dгран = h/(ігранМ), де М - знаменник числового масштабу карти.

Побудова профілю місцевості по заданому на карті напрямку. Розглянемо побудову профілю на конкретному прикладі (рис. 4.10). Нехай потрібно побудувати профіль місцевості по лінії АВ. Для цього лінію АВ переносять у масштабі карти на папір і відзначають на ній точки ), 2, 4, 5, 7, 9, у яких вона перетинає горизонталі, а також характерні точки рельєфу (3, 6, 8). Лінія АВ служить основою профілю. Узяті з карти позначки точок відкладають на перпендикулярах (ординатах) до основи профілю в масштабі, в 10 разів перевищуючому горизонтальний масштаб. Отримані точки з'єднують плавною лінією. Звичайно ординати профілю зменшують на ту саму величину, тобто будують профіль не від нуля висот, а від умовного горизонту УГ (на рис. 29 за умовний горизонт прийнята висота, рівна 100м).

За допомогою профілю можна встановити взаємну видимість між двома точками, для чого їх потрібно з'єднати прямою лінією. Якщо побудувати профілі з однієї точки по декількох напрямках, можна нанести на карту або план ділянки місцевості, не видимі із цієї точки. Такі ділянки називають полями невидимості.

Обчислення об’ємів (рис. 4.11). По карті з горизонталями можна обчислити об’єми гори й улоговини, які зображені системою горизонталей, що замикаються в межах невеликого майданчика. Для цього форми рельєфу

[image]

Рис. 4.11. Схема визначення об’єму по карті з горизонталями

ділять на частини, обмежені двома сусідніми горизонталями. Кожну таку частину можна приблизно прийняти за усічений конус, об’єм якого дорівнює Vі = (1/2) (Sі + Sі +j)hпер, де Sі та Sі +j - площі, обмежені на карті нижньою й верхньою горизонталями, що є основами усіченого конуса, hпер - висота перетину рельєфу, і = 1, 2, ..., k - поточний номер усіченого конуса.

Площі S вимірюють планіметром (механічним або електронним).

Приблизну площу ділянки можна визначити, ділячи його на ряд правильних математичних фігур (трапецій, трикутників і т.п.) і підсумовуючи по площі. Об’єм VB самої верхньої частини обчислюють як oб’єм конуса, площа основи якого дорівнює SB, а висота h - різниці позначок верхньої точки t і горизонталі, що обмежує основа конуса: VB =( SB/3)h.

Якщо позначка точки t на карті не підписана, то приймають h = hпер/2.

Повний oб’єм обчислюють як суму oб’ємів окремих частин:

V= V1+ V2+...+ Vk+ VB, де k - число частин.

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:4891 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:8080 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:4927 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Дешифрирование аэрофото- и космофотосним…

В хорошо обнаженных районах или перекрытых чехлом рыхлых отложений небольшой мощности, сложенных метаморфическими породами неплохие результаты даёт дешифрирование аэрофото - и космофотоснимков. Метаморфические породы по степени фотогеничности различаются очень сильно...

14-10-2010 Просмотров:6888 Геологическое картирование, структурная геология

Охрана труда при техническом обслуживани…

Общие указания. Ремонтно-строительные работы следует выполнять в соответствии с требованиями «Правил техники безопасности при текущем и капитальном ремонте жилых и общественных зданий» (М.: Стройиздат, 1976) и «Правил техники безопасности при...

15-07-2010 Просмотров:13278 Эксплуатация жилых зданий

Предпроектное обследование объекта рекон…

Подготовка исходных данных для проектирования реконструкции требует проведения тщательного обследования технического состояния (диагностики) конструктивных элементов здания и выявления условий работы предприятия. ...

29-07-2009 Просмотров:14899 Реконструкция промышленных предприятий.