Menu

Вимір довжини ліній віддалемірами

Далекомірами називаються геодезичні прилади, за допомогою яких відстань між двома точками вимірюють непрямим способом. Далекоміри підрозділяють на оптичні й електронні. Оптичні далекоміри діляться на далекоміри з постійним паралактичним кутом і далекоміри з постійним базисом. Електронні далекоміри - на електронно-оптичні (світлодалекоміри) і радіоелектронні (радіодалекомiри).

Найпростіший оптичний далекомір з постійним кутом - нитяної (рис. 6.8, а) є в зорових трубах всіх геодезичних приладів. У поле зору труби (рис. 6.8, б) приладу видні три горизонтальні нитки. Дві з них, розташовані симетрично щодо середньої нитки, називаються далекомірними. Нитяний далекомір застосовують у комплекті з нівелірною рейкою, розділеної на сантиметрові розподіли. У наведеному прикладі між крайніми нитками розташовуються 21,5 сантиметрових розподілів рейки. Відстань між вимірюваними точками на місцевості 21,5 х 100 = 21,5м (100 - коефіцієнт далекоміра).

[image]

Рис. 6.8 Оптичний далекомір (а), поле зору труби (б) і схема виміру (в)

[image]

Рис. 6.9. Схема виконання дальномірних вимірів при постійному базисі

 

На відстані до 200м по нитяному далекомірі «на око» можна відрахувати до 0,5 сантиметрового розподілу, що відповідає погрішності при визначенні відстані 50см; на відстані до 100м - до 0,2 сантиметрові розподіли або погрішності 20см.

Нитяним далекоміром можна виміряти лінії довжиною до 300м з погрішністю до 1:300 від довжини.

Далекомірні виміри з постійним базисом розглянемо на конкретному прикладі відстані від точки А до точки В (рис. 6.9).

У точку А встановлюють теодоліт. В точці B розташовують відрізок (базис), довжина якого l точно відома. Тоді, вимірявши кут , можна по відомій із тригонометрії формулі L= ltg обчислити відстань між точками А и В.

В основі електронних засобів вимірів лежить відоме з фізики співвідношення S=vt/2 між вимірюваними відстанню S, швидкістю поширення електромагнітних коливань v і часом (поширення електромагнітних коливань уздовж вимірюваної лінії й назад.

Через особливості випромінювання, прийому й поширення радіохвиль радіодалекоміри застосовують головним чином при вимірі порівняно більших відстаней й у навігації. А світлодалекоміри, які використовують електромагнітні коливання світлового діапазону, широко застосовують

[image]

Рис 6.10. Світлодалекомір (а) і хід променів (б)

у практиці інженерно-геодезичних вимірів.

Для виміру відстані АВ (рис. 6.10) у точці А встановлюють світлодалекомір, а в точці В - відбивач. Світловий потік посилає з передавача на відбивач, що відбиває його назад на той же прилад. Якщо виміряти час проходження світлових хвиль від світлодалекоміру до відбивача й назад, при відомій швидкості поширення світлових хвиль можна обчислити шукану довжину лінії. Час поширення світлових хвиль може бути визначене як прямим, так і непрямим методом.

Пряме визначення проміжку часу здійснюється в далекомірах, називаних імпульсними. У них вимір часу виробляється по запізнюванню прийнятого після відбиття світлового імпульсу стосовно моменту його випромінювання.

Непряме визначення часу проходження світлових хвиль засновано на вимірі різниці фаз двох електромагнітних коливань. Такі с світлодалекоміри називають фазовими. Із впровадженням напівпровідникових лазерних джерел випромінювання й цифрових методів виміру різниці фаз з'явилися імпульсно-фазові світлодалекоміри, в основі яких лежить фазовий метод виміру тимчасового інтервалу при імпульсному методі випромінювання.

Прикладом сучасного імпульсно-фазового світлодалекоміру може служити широко розповсюджений у нашій країні топографічний світлодалекомір СГ-5. Це високо автоматизований прилад, точність виміру відстаней яким характеризується величиною (10 + 5D км) мм; гранична дальність - 5км.

Поліпшений варіант цього світловіддалеміра 2СТ10 (рис. 6.11). Його технічні характеристики: середня квадратична похибка виміру відстаней (5 + 3D км) мм; діапазон виміру 0,2м... 10км; діапазон робочих температур +40 °С...-30 °С; маса приладу — 4,5кг. Керування процесом виміру забезпечується вмонтованою мiкроЕОМ. Результати виміру з урахуванням виправлення за температуру повітря й атмосферний тиск высвітлюється на цифровому табло й можуть бути уведені в пристрій, що реєструє. У приладі є звукова сигналізація [image]

Рис. 6.11. Світловіддалемір 2СТ10

виявлення відбитого від відбивача сигналу, готовності результату виміру і розрядженості джерела живлення. У комплект світлодалекоміру входять: відбивачі, штативи, джерела живлення, зарядний пристрій, барометр, термометр, набір інструментів і приладдя.

В інженерній геодезії застосовують і високоточні світлодалекоміри. [image]

Рис. 6.12. Лазерна рулетка: 1- корпус рулетки, 2 - лазерне вікно, 3 - табло з результатами вимірів, 4 - торець, від якого відраховується вимірювана відстань

Вітчизняна промисловість виробляє світлодалекоміри „Топаз СП22” і СП03 (ДК001), точність виміру якими характеризується відповідно величинами (1+1) км) і (0,8+ 1,5 D км) мм.

Для маркшейдерських робіт у шахтах використовують світлодалекомір МСД-1М у вибухобезпечному виконанні з дальністю дії до 500м і погрішністю виміру (2+ 5D км) мм.

Світлодалекоміри з пасивним відбиттям вимірюють відстані до предметів без відбивача, тобто використовують відбивні властивості самих предметів. Прикладом може служити вітчизняний світловідалемір ДИМ-2, погрішність виміру відстаней яким становить 20 см.

У цей час відомі далекоміри з пасивним відбиттям і погрішністю виміру відстаней до 10мм. Так, наприклад, далекомір, що випускає фірмою «Лійка» (Швейцарія), вимірює відстані до 50м з

погрішністю 2мм.

Для вимірів на будівельних майданчиках, у приміщеннях використовують лазерні рулетки (рис. 6.12), які не вимагають відбивачів.

 

Оставьте свой комментарий

Оставить комментарий от имени гостя

0
  • Комментарии не найдены

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:3422 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:6483 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:3564 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Методика на основі аналізу балансу сумар…

Ця методика дає змогу визначити оптимальну кількість ремонтних бригад (поточного і капітального) ремонту та нормативи на простій свердловин у недії, в очікуванні ремонту і в ремонтах. В основу даної методики...

19-09-2011 Просмотров:3436 Підземний ремонт свердловин

Проведение геологосъёмочных работ

Полевые работы включают: 1. Установка и оборудование полевого геологического лагеря в соответствии со всеми требованиями. 2. Проведение геологических маршрутов. В процессе ведения маршрута осуществляется непрерывная фиксация всей информации, касающейся геологических объектов, явлений...

14-10-2010 Просмотров:9125 Геологическое картирование, структурная геология

Некоторые выводы

Отсутствие в настоящее время убедительных доказательств воздействия МГД генератора и магнитных бурь на сейсмический процесс не ставит под сомнение сами идеи по предотвращению сильных землетрясений. Неудачи были обусловлены отсутствием адекватных...

15-11-2010 Просмотров:3692 Сейсмический процесс