Menu

Топографічні зйомки. Зйомка й знімальне обґрунтування.

Топографічна зйомка - це комплекс геодезичних робіт, які виконуються на місцевості для складання топографічних карт і планів. Розрізняють зйомки для складання топографічних планів великих масштабів (1:500, 1:1000, 1:2000, 1:5000) і дрібних (1:10000, 1:25000 і дрібніше). В інженерній геодезії виконують в основному зйомки великих масштабів.

Зйомці й відображенню на топографічних планах підлягають всі елементи ситуації місцевості, що існує забудови, благоустрою, підземних і наземних комунікацій, а також рельєф місцевості.

Точки, що визначають на плані положення контурів ситуації, умовно ділять на тверді й нетверді. До твердого відносять чітко обумовлені контури споруд, побудованих з довгострокових матеріалів (цегли, бетону), наприклад, кути капітальних будинків. Контури, що не мають чітких границь, наприклад лугу, лісу, ріллі, відносять до нетвердого.

На топографічні плани наносять пункти планових і висотних геодезичних мереж, а також всі точки, з яких роблять зйомку, якщо вони закріплені постійними знаками. На спеціалізованих планах допускається відображення не всієї ситуації місцевості, а тільки тих об'єктів, які необхідне: застосування нестандартних висот перетинів рельєфу, зниження або підвищення точності зображення контурів і зйомки рельєфу.

Топографічну зйомку виконують із точок місцевості, положення яких у прийнятій системі координат відомо. Такими точками служать пункти опорних державних й інженерно-геодезичних мереж. Однак їхньої кількості, що доводиться на площу ділянки, що знімає, здебільшого буває недостатньо, тому геодезична основа згущається обґрунтуванням, який називають знімальним.

Знімальне обґрунтування розвивається від пунктів планових і висотних опорних мереж. На ділянках зйомки площею до 1 км2 знімальне обґрунтування може бути створене у вигляді самостійної геодезичної опорної мережі.

При побудові знімального обґрунтування одночасно визначають положення точок у плані й по висоті. Планове положення точок знімального обґрунтування визначають прокладанням теодолітних і тахеометричних ходів, побудовою аналітичних мереж із трикутників і різного роду зарубками. Висоти точок знімального обґрунтування найчастіше визначають геометричним і тригонометричним нівелюванням.

Найпоширеніший вид знімального планового обґрунтування - теодолітні ходи, що опираються на один або два вихідних пункти, або системи ходів, що опираються не менш чим на два вихідних пункти. У системі ходів, у місцях їхніх перетинань, утворяться вузлові точки, у яких можуть сходитися кілька ходів. Довжини теодолітних ходів залежать від масштабу зйомки й умов місцевості, яку знімають. Наприклад, для зйомки забудованої території в масштабі 1:5000 довжина ходу не повинна перевищувати 4,0км; у масштабі 1:500 - 0,8км; на незабудованій території - відповідно 6,0 й 1,2км. Довжини ліній у знімальних теодолітних ходах повинні бути не більше 350м і не менш 20м. Відносні лінійні нев'язки в ходах не повинні перевищувати 1:2000, а при несприятливих умовах вимірів (заросли, болоті) - 1:1000.

Кути повороту на точках ходів вимірюють теодолітами із середньої квадратичною помилкою 0,5' одним прийомом. Розбіжність значень кутів у напівприйомах допускають не більше 0,8'. Довжину ліній у ходах вимірюють оптичними або світловіддалемірами, мірними стрічками й рулетками. Кожну сторону вимірюють двічі - у прямому й зворотному напрямках. Розбіжність в обмірюваних значеннях допускається в межах 1:2000 від вимірюваної довжини лінії.

При визначенні висот точок знімального обґрунтування геометричним нівелюванням нев'язки в ході не повинна перевищувати 5√L см, тригонометричним нівелюванням - 20√L см, де L - довжина ходу, км.

Точки знімального обґрунтування, як правило, закріплюють на місцевості тимчасовими знаками: дерев'яними колами, стовпами, металевими штирями, трубами. Якщо ці точки передбачається використати надалі для інших цілей, їх закріплюють постійними знаками.

Для складання топографічних планів застосовують аналітичний, мензульний, тахеометричний, аерофототопографічний, фототеодолітний методи зйомок, зйомку нівелюванням поверхні й за допомогою супутникових приймачів. Застосування того або іншого методу залежить в основному від умов і масштабу зйомки.

 

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:5370 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:8483 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:5230 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Выделение тектоно-метаморфических циклов

Тектоно-метаморфический цикл (ТМЦ) по Ю.В. Миллеру (1996) отвечает заключительной стадии цикла Вильсона – коллизии, субдукции, обдукции и т.п. Продолжительность его может быть от нескольких млн. лет до десятков...

14-10-2010 Просмотров:5566 Геологическое картирование, структурная геология

Промислово-геофізичні дослідження

Загальна характеристика. Геофізичні дослідження свердловин, або каротаж свердловин – це дослідження свердловин електричними, магнітними, радіоактивними, акустичними та іншими методами. Суть їх полягає в безперервному записуванні відповідних характеристик пластів вздовж стовбура...

19-09-2011 Просмотров:10081 Підземний ремонт свердловин

Об определении осадок как вертикальных п…

Все описанные выше способы расчета осадок сооружений основаны на использовании решений теории линейно деформируемой среды, либо путем определения напряжений по решениям теории упругости, либо непосредственно оценкой вертикальных пере мещений линейно деформируемого...

25-08-2013 Просмотров:2406 Грунты и основания гидротехнических сооружений