Menu

Поиск по сайту

Собрание уникальных книг, учебных материалов и пособий, курсов лекций и отчетов по геодезии, литологии, картированию, строительству, бурению, вулканологии и т.д.
Библиотека собрана и рассчитана на инженеров, студентов высших учебных заведений по соответствующим специальностям. Все материалы собраны из открытых источников.
 
 
 

Талева система

Талева система служить для передавання тягового зусилля з барабана лебiдки на піднімальний гак, на якому пiднiмається вантаж, і призначена для зменшення тягового зусилля на рухомому кiнцi каната, що намотується на барабан лебiдки. Вона включає кронблок, талевий блок, піднімальний гак, штроп, талевий канат та вiдтяжний (скеровуючий) ролик.

Кронблок (верхнiй блок) – нерухома частина талевої системи, складається зі звареної рами, осi канатних шкiвiв (роликів) на двох опорах, захисного кожуха i допомiжного блока (рис. 3.18, 3.19). Кронблоки виготовляються з різною кількістю канатних шківів і встановлюються на вежі у верхній її частині (табл. 3.7, 3.8). Кронблоки типу КБН призначені для робіт за помірного клімату, а КБ – за помірного і холодного кліматів.

[image]

Рис. 3.18 – Кронблоки: а – виконання І для пересувних піднімальних устатковань і стаціонарних експлуатаційних щогл; б – виконання ІІ для стаціонарних експлуатаційних веж; 1 – огорожа; 2 – шків; 3 – опора; 4 – вісь шківів;

5 – кожух; 6 – підкронблочна рама

[image]

Рис. 3.19 – Уніфікований кронблок: 1 – шків у зборі; 2 – вісь шківів; 3 – опора; 4 - огорожа; 5 – рама

Таблиця 3.7 – Технічна характеристика кронблоків

Кронблок

Вантажопідіймальність, кН

Кількість канатних шківів

Діаметр, мм

Габаритні розміри, мм

шківа по дну жолоба

талевого каната

довжина

ширина

висота

Маса, кг

Виконання I

 

 

 

 

 

 

 

 

КБ-12,5

125

3

360

14,5

500

410

460

120

КБ-20

200

3

450

18,5

600

420

560

140

КБ-32

320

3

560

22,5

720

485

690

200

КБ-50

500

4

630

25

850

645

760

480

КБ-80

800

4

710

28

1020

850

900

850

КБ-125

1250

6

710

28

1020

960

940

1200

Виконання II

 

 

 

 

 

 

 

 

КБ-50Р

500

4

630

25

675

850

1055

725

КБ-80Р

800

4

710

28

2225

2225

2225

1150

КБ-125Р

1250

6

710

28

970

1045

1070

1600

КБН3-15

150

3

380

18,5

475

360

465

118

КБН4-25

250

4

500

18,5

575

435

565

180

КБН-50

500

5

580

22,5

2250

780

875

800

Талевий блок – рухома частина талевої системи, яка підвішена на талевому канаті; включає двi зваренi щоки, якi з’єднанi мiж собою зверху траверсою, а знизу – сергою (вухом) для пiдвiшування гака (рис. 3.20, 3.21, 3.22). У центральнiй частинi на осi встановлено канатнi шкiви, якi прикриваються вiдкидними кожухами (табл. 3.9). У залежності від вантажопідіймальності їх теж виготовляють з різною кількістю шківів. Талеві блоки типу БТН призначені для роботи в районах з помірним кліматом, а БТ – з помірним і холодним кліматами.

[image]

Рис. 3.20 – Талевий блок: 1 – щока; 2 – боковий кожух; 3 – вісь шківа; 4 – підчіпник; 5 - шків; 6 – серга

Таблиця 3.8 – Технічна характеристика уніфікованих кронблоків і талевих блоків

Показники

Кронблок

Талевий блок

КБЕ-1, 25

КБЕ-20

КБЕ-32

КБЕУ-50

КБЕР-50

КБЕ-80

КБЕР-80

КБЕ-125

КБЕР-125

БТЕ-12, 5

БТЕ-20

БТЕ-32

БТЕ-50

БТЕ-80

БТЕ-125

Вантажопідіймальність, кН

125

20

320

500

800

1250

125

200

320

500

800

1250

Виконання

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Кількість канатних шківів

2

3

4

6

1

2

3

5

Діаметр канатних шківів по дну жолоба, мм

400

450

560

670

800

400

450

560

670

800

Діаметр талевого каната, мм

16,0

18,5

22,5

26,0

28,0

16,0

18,5

22,5

26,0

28,0

Габаритні розміри, мм:

довжина

ширина

висота

342

540

498

420

600

558

484

720

688

642

720

688

2225

672

967

780

1020

940

840

2225

1054

985

1020

940

1055

2225

1070

184

500

995

262

556

990

314

800

1405

452

800

1405

520

860

1740

680

930

1800

Маса, кг

102

162

390

529

764

700

1000

1120

1520

105

181

288

517

950

1375

[image]

Рис. 3.21 – Талевий блок ТБН4–75: 1 – траверса; 2 – шківи; 3 – роликопідчіпниками; 4 - вісь; 5 – щоки; 6 – серга; 7 – труба

[image]

Рис. 3.22 – Уніфікований талевий блок: 1 – шків у зборі; 2 – вісь шківів; 3 – серга; 4 - щоки; 5 – кожух

Кронблок розташовують на верху вежі (щогли). Талевий блок у талевій системі монтують між кронблоком і гаком так, щоб він міг переміщуватися під час спуско-підіймальних операцій.

Таблиця 3.9 – Технічна характеристика талевих блоків

Талевий блок

Вантажопідіймальність, кН

Кількість канатних шківів

Діаметр, мм

Габаритні розміри, мм

шківа по дну жолоба

талевого каната

довжина L

ширина B

висота H

Маса, кг

БТ-12,5

125

2

360

14,5

800

430

250

140

БТ-20

200

2

450

18,5

990

560

265

160

БТ-32

320

2

560

22,5

1225

680

315

230

БТ-50

500

3

630

25

1405

800

455

510

БТ-80

800

3

710

28

1740

930

520

900

БТ-125

1250

5

710

28

1800

930

680

1300

БТНЗ-15

150

3

380

18,5

270

520

840

146

БТНЗ-25

250

3

480

18,5

290

620

950

188

1БТН4-50

500

4

580

21,5

470

720

1230

450

Піднімальний гак призначений для підвішування елеваторів, вертлюгів та іншого обладнання і пристосувань у процесі спуско-піднімальних операцій (табл. 3.10). Піднімальний гак складається iз основного рогу, траверси, штропу і амортизаційної пружини (рис. 3.23, 3.24, 3.25). На розi встановлено вилиту подушку пiд штроп вертлюга i захисну клямку. Для пiдвiшування штропiв елеватора в гак впресовано стрижень, який утворює боковi роги, що замикаються скобами, які застерiгають штропи вiд зiскакування. У верхнiй частинi траверси шарнiрно закрiплено кiнцi штропу, за який пiдвiшується гак до талевого блока.

 

Таблиця 3.10 – Технічна характеристика піднімальних гаків

Піднімальний гак

Вантажопідіймальність

Діаметр зіву, мм

Отвір серги, мм

Габаритні розміри, мм

довжина

ширина

висота

Маса, кг

Виконання I

 

 

 

 

 

 

 

ГП-12,5

125

70

255

1010

155

270

65

ГП-20

200

70

255

1055

185

300

95

Виконання II

 

 

 

 

 

 

 

ГП-32

320

100

253

1355

230

425

180

ГП-50

500

100

285

1455

350

520

280

ГП-80

800

170

380

1800

350

710

400

ГП-125

1250

170

380

2000

400

830

650

1ГПШ-10

100

50

250

685

120

210

24,4

1ГН-15

150

55

250

720

135

242

34,7

ГН-25

250

90

160

992

170

305

60

ГН-50

500

120

180

1265

245

470

190

 

[image]

Рис. 3.23 – Піднімальні гаки: а – виконання І; б – виконання 2; 1 – серга; 2 – корпус гака; 3 – пружина; 4 – стовбур гака; 5 – ріг гака; 6 – сідло; 7 – додатковий ріг зі скобою

[image]

[image]

[image]

[image]

Рис. 3.24 – Піднімальні гаки 1ГПШ–10 (а), 1ГН–15 (б), ГН–25 (в) і ГН–50 (г): 1 – кожух; 2 – штроп; 3 – гайка; 4 – упорний кулькопідчіпник; 5 – пружина; 6 – корпус гака; 7 – ріг

[image]

Рис. 3.25 – Уніфікований піднімальний гак: 1 – ріг гака; 2 – підвіска; 3 – серга

[image]

Рис. 3.26 – Уніфікований гакоблок: 1 – талевий блок; 2 – підвіска гака; 3 – ріг гака

З метою зменшення висоти вежi (щогли) гаки сумiщають в одному корпусi з талевим блоком, а всю конструкцiю називають гакоблоком (рис. 3.26).

Талевий канат – це елемент талевої системи, що зв’язує талевий блок з кронблоком (табл. 3.11). Талевий канат виготовляють з сталевого дроту, який зв’язують у пасма одинарного, подвійного чи потрійного сплітання із сталевого дроту (тигельна сталь). Канати зсукують з пасм, які накручують на прядив’яне осердя, що надає канату круглої форми і гнучкості, покращує змащування каната за рахунок просочування прядив’яного осердя змащувальною речовиною (рис. 3.27, 3.28).

[image]

Рис. 3.27 – Конструкція талевих канатів

а)[image] б)[image]

Рис. 3.28 – Талеві канати правої (а) та лівої (б) звивки

 

Таблиця 3. 11 – Характеристика талевих канатів

Діаметр, мм

Каната

Центрального шару

Першого шару (внутрішнього)

Другого шару

Сьомого шару (зовнішнього)

6 дротин

36 дротин

72 дротин

72 дротин

Розрахункова площа перерізу всіх дротин, мм2

Розрахункова маса 1000 м змащеного каната, кг

Маркувальна група з тимчасового опору розриву, МПа

1400

1600

1700

1800

2000

Розрахункове розривне зусилля, кН (не менше)

сумарне всіх дротин у канаті

каната в цілому

сумарне всіх дротин у канаті

каната в цілому

сумарне всіх дротин у канаті

каната в цілому

сумарне всіх дротин у канаті

каната в цілому

сумарне всіх дротин у канаті

каната в цілому

10,0

11,5

12,5

13,5

15,0

16,0

17,5

18,5

19,5

21,0

22,5

26,0

28,5

30,0

0,45

0,50

0,55

0,60

0,65

0,70

0,75

0,80

0,85

0,90

0,95

1,10

1,20

1,30

0,40

0,45

0,50

0,55

0,60

0,65

0,70

0,75

0,80

0,85

0,90

1,05

1,15

1,20

0,40

0,45

0,50

0,55

0,60

0,65

0,70

0,75

0,80

0,85

0,90

1,05

1,15

1,20

0,60

0,70

0,75

0,85

0,95

1,00

1,10

1,15

1,20

1,30

1,40

1,60

1,80

1,90

34,88

46,05

54,44

68,21

83,55

94,69

112,63

125,51

139,12

160,67

183,79

243,98

302,18

334,25

335,6

443,0

524,0

656,5

804,0

911,0

1085,0

1201,0

1340,0

1546,01746,0

2350,02910,0

3216,0

157,5

175,5

194,5

224,5

257,0

341,5

423,0

467,5

–134,0

149,0165,5

191,0

218,0

290,0

395,5

397,5

55,80

73,65

87,10

109,0

133,5

151,5

180,0

200,5

222,5257,0

294,0390,0483,0

534,5

47,40

62,60

74,0092,75

113,5

128,5

153,0

170,5

189,0

218,5

249,5

331,5

410,5

454,5

59,25

78,25

92,50

115,5142,0

160,5

191,0

213,0

236,5

273,0

321,0

514,5

513,5

568,0

50,35

66,50

78,65

98,55

120,5

136,5

152,5

181,0

201,0

232,0

265,0

352,5

436,5

482,5

62,75

82,85

97,95

122,5

150,0

170,0202,5

225,5

250,0

290,0

330,5

439,0

543,5

601,5

51,95

68,55

81,05

101,5

124,0

141,0

167,5

186,5

207,0

239,0

272,5

363,0

450,0

497,5

69,75

92,10108,5

136,0

167,0

189,0

225,0

251,0

278,0

321,0367,5487,5

604,0

668,5

56,65

74,80

88,45

110,5

135,5153,5

183,0

203,5

226,0

261,0298,5396,0491,0

543,0

 

Діаметр каната повинен бути в 20-25 разів менше діаметра шківа блоків талевої системи. Вiн почергово обкручує шкiви кронблока, нерухомо пiдвiшеного у верхнiй частинi вежi, i рухомого талевого блока. При цьому рухомий його кiнець, що проходить через вiдтяжний ролик, закрiплюють на барабанi лебiдки, а нерухомий – до станини устатковання. Нерухомий кінець талевого каната повинен бути закріплений трьома гвинтовими затискачами, а радіус згину повинен бути рівним не менше дев’яти його діаметрам. Канат не повинен доторкатися елементів підіймальної споруди. Для оснастки талевої системи довжина каната повинна бути такою, щоб за найнижчого положення талевого блока на барабані лебідки залишалось не менше трьох витків каната.

У початковий період роботи канат потрібно навантажувати поступово. Після тривалих простоїв, особливо за низьких температур, опускати і піднімати талевий блок необхідно на низьких швидкостях піднімача для зберіеження мастила каната.

Кріплення ходового кінця каната на барабані лебідки повинно бути надійним, намотування каната на барабан повинно проводитись рівними рядами. На барабані лебідки за найнижчого положення талевого блока повинно залишатися не менше трьох витків.

Стан талевого каната необхідно систематично контролювати. Канат треба зберігати за можливості в чистоті, не допускаючи попадання в нафту, пластову рідину, регулярно проводити змащування. Мастило захищає канат від корозії і охороняє його від зношування; для змащування рекомендується застосовувати машинне масло, а не нафту, яка руйнує канат, особливо прядив’яне осердя.

Талевий канат повинен бути замінений новим, якщо під час огляду його виявиться один з таких дефектів:

- обірване одне пасмо каната;

- на кроці зсукання каната діаметром до 20 мм кількість обірваних дротів становить більше 5 %, а діаметром понад 20 мм – більше 10 % від усієї кількості дротів у канаті;

- одне з пасм втиснуто внаслідок розриву осердя каната;

- канат витягнутий або сплющений і його найменший діаметр складає 75 % і менше від початкового;

- на канаті є скручування (“жучок”);

- знос або корозія 40 % і більше початкового діаметра дротів.

Для періодичного контролю за поточним станом талевого каната, а також для постійного контролю за величиною наробітку талевого каната розроблено вимірювальний комплекс (рис. 3.29). Він дає змогу визначати величину накопичених пошкоджень на талевому канаті (діаметром 25–42 мм), контролювати зміну поперечного перерізу нерухомої струни талевого каната, вимірювати довжину каната. Комплекс живиться від акумулятора (12–21В) або від мережі, похибка вимірювання втрати поперечного перерізу і видовження каната не перевищує ±2 %. Застосування комплексу дає змогу повніше використати ресурс талевого каната і уможливлює безпеку робіт.

[image]

Рис. 3.29 – Вимірювальний комплекс для контролю за талевим канатом

Вiдтяжний ролик передбачений для змiни напряму талевого каната вiд барабана лебiдки до кронблока i застерiгає вежу (щоглу) вiд перевертання (рис. 3.30). Він складається з опорної плити, ролика, осі роликопідчіпників, запобіжного кожуха. Ролик має шарнірне обладнання, яке допускає його обертання в горизонтальній і вертикальній площинах. Спрямовуючі ролики випускають вантажопідіймальністю 40 і 80 кН (табл. 3.12). Відтяжний ролик встановлюють біля основи вежі чи щогли на відстані від ноги не дальше 1–1,5 м і кріплять до рамного бруса чи спеціального фундаменту (тумби).

 

Таблиця 3.12 – Технічна характеристика відтяжних роликів

Показники

Ролики

Тип

Натягування каната, кН

Діаметр ролика по центру жолоба, мм

Радіус жолоба ролика, мм

Габаритні розміри, мм

Маса з опорною плитою, кг

ВР-4

40

344

12

400х200х625

60,3

ВРЗ-8

80

525

12,5

575х250х825

140,7

 

[image]

Рис. 3.30 – Відтяжний ролик ВР–4: 1 – чавунний ролик; 2 – радіальний кулькопідчіпник; 3 – вісь ролика

Під час експлуатацiї талевої системи слiд регулярно перевiряти стан зносу каната, рiвчакiв канатних шкiвiв, надiйнiсть крiплення вузлiв, змащувати пiдшипники та шарнiри i т. д. Виконувати роботи з несправним обладнанням категорично заборонено.

Оставьте свой комментарий

Оставить комментарий от имени гостя

0
  • Комментарии не найдены

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:15323 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:14789 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:10224 Грунты и основания гидротехнических сооружений