Геодезичні роботи займають у кадастрі значне місце. Їхній склад залежить від призначення кадастру й ступеня його автоматизації. Однак у більшості випадків робота ведеться по наступної схемі.

1. Підготовчі роботи. У процесі підготовчих робіт збирають й аналізують наступні матеріали: проект землевпорядження; постанова адміністративного органа про відвід земельної ділянки; договору про купівлі-продажу або оренді земельної ділянки; виписки із книги реєстрації земельної ділянки; креслення границь або топографічний план земельної ділянки; схеми й списки координат пунктів державних або місцевої геодезичних мереж; відомості про використання земель.

2. Польове обстеження пунктів опорної геодезичної мережі. Виконують із метою перевірки схоронності пунктів і вибору найбільш вигідної технології проведення геодезичних робіт.

3. Складання технічного проекту. Геодезичні роботи виконують по заздалегідь складеному технічному проекті, що включає: текстову частину, графічні матеріали й кошторис витрат.

4. Кадастрові зйомки. Залежно від призначення кадастру роблять у тих же масштабах, тими ж способами й з тією же точністю що й топографічні. Базовим є масштаб 1:500, найбільше широко використовуваним - 1:2000, оглядово-довідковим - 1:10000 і дрібніше.

На кадастрових картах і планах додатково зображують: границі земельних ділянок, володінь, сільськогосподарських й інших земельних угідь; кадастрові номери й найменування земельних ділянок; дають експлікацію (опис) категорій використання земель й інших кадастрових відомостей. Кадастрові карти й плани можуть не містити інформацію про рельєф місцевості.

5. Установлення й узгодження границь земельних ділянок на місцевості. Границі земельних ділянок виносять на місцевість по координатах характерних точок від пунктів геодезичного обґрунтування й закріплюють спеціальними межовими знаками. У випадку, коли границі якимсь образів закріплені раніше, визначають координати закріплених точок.

Узгодження встановлених границь роблять у присутності представника Державної влади, власників або користувачів ділянки й ділянок, суміжних з ним.

6. Визначення площ земельних ділянок. Площі земельних ділянок обчислюють в основному аналітичним методом по координатах межових знаків. В окремих випадках використовують картографічні матеріали.

7. Складання креслень границь земельних ділянок. Креслення границь земельних ділянок становлять у масштабі основного кадастрового плану (або крупніше) за результатами встановлення на місцевості й узгодження границь.

8. Контроль і реєстрація результатів кадастрових робіт. Результати кадастрових робіт підлягають обов'язковому польовому контролю, тому що в процесі його виконання усуваються можливі помилки й непогодженості, що виникли в процесі зйомок. Крім того, контролюють дотримання вимог технічного завдання й відповідних інструкцій на виробництво топографо–геодезичних робіт.

Отримана в результаті робіт інформація переноситься в спеціальні реєстри й відображається на кадастрових картах або планах.

9. Кадастрові зйомки. Ведення бази даних. Для систематизації й керування більшими обсягами текстової й графічної кадастрової інформації створюється й ведеться база даних. Її наявність передбачає не тільки зберігання інформації, але й оперативну видачу її споживачеві.

Крім зазначених робіт геодезист бере участь у плануванні землекористування, оцінці стану й вартості земель, у дозволі виникаючих суперечок.