Menu

Побудова бруківці розбивочної основи

Сучасні мостові переходи являють собою складні інженерні споруди, основними конструктивними елементами яких служать мостові опори й пролітні будови.

При будівництві мостового переходу на місцевості визначають і закріплюють положення центрів мостових опор й інших елементів моста, а також роблять детальну розбивку при зведенні опор і монтажі пролітних будов.

Для цих цілей будують спеціальну геодезичну розбивочну мережа, що забезпечує виконання розбивочних робіт на всіх стадіях будівництва мостового переходу. Крім того, раціонально розташована й надійно закріплена розбивочна мережа може бути основою й для спостережень за деформаціями моста в процесі його будівництва й експлуатації.

Залежно від способу розбивки центрів опор й умов місцевості планову розбивочну мережу створюють у вигляді триангуляції, трилатерації, лінійно-кутових побудов, полігонометрії. При можливості розбивки опор по створі світловіддалеміром як основу можуть служити вихідні пункти, що закріплюють вісь мостового переходу. Ці пункти закріплюють ще в період досліджень.

Розбивочну мережу створюють у приватній системі координат, за вісь абсцис якої приймають вісь мостового переходу. Координати одного з пунктів, що лежать на цій осі, задають, виходячи з умови позитивності координат всіх пунктів. Помилка у визначенні положення пунктів розбивочної мережі щодо вихідного не повинна перевищувати 10 мм. Пункти розбивочної мережі закріплюють у геологічно стійких місцях, не затоплюваних високими паводковими водами.

Тріангуляція - досить розповсюджений вид побудови бруківці розбивочної мережі. Форма її може бути різної, але найбільше часто зустрічаються простий або здвоєний геодезичний чотирикутник (рис. 25.14), а при наявності островів - центральні системи. Довжини сторін коливаються від 0,2 до 2,0 км. Кутові виміри роблять із середньою квадратичною помилкою 1 - 2". При цьому особливу увагу обертають на точність центрування теодоліта й візирних цілей. Для контролю масштабу мережі вимірюють не менш двох базисних сторін з помилкою порядку 2-3 мм. Зрівнюється мостова тріангуляція строгим способом.

Трилатерація будується в основному тоді, коли метеоумови не дозволяють робити кутові виміри в тріангуляції з необхідною точністю. При побудові трилатерації на мостових переходах, як й у тріангуляції, основною фігурою служить здвоєний геодезичний чотирикутник, всі сторони якого виміряються світловіддалеміром відповідної точності.

При лінійно-кутових побудовах на мостових переходах вимірюють сторони S1, S2, ..., S4 і кути β1, β2,..., β’4- Мережі подібного виду володіють рядом переваг. Відсутність напрямків уздовж берегів дозволяє вимірювати кути в приблизно однакових зовнішніх умовах, зменшуючи тим самим вплив бічної рефракції. Взаємна видимість між пунктами мережі забезпечується без будівлі високих знаків. При порівняно невеликому обсязі лінійних і кутових вимірів мережа має достатню точність і високу маневреність у складних умовах місцевості.

Полігонометрію застосовують для мостів, що будуються на суходолі. Будують її у вигляді системи ходів. Поздовжні ходи проектують паралельно осі мостового переходу й розташовують від її на такій відстані, щоб пункти не попадали в зону будівельних робіт. Сторони в таких ходах вимірюють із середньою квадратичною помилкою 5 мм, а кути - 2 - 3". Після обчислення координат

 

[image]

Рис. 25.14 Типові схеми мостової опорної мережі:

a - геодезичний чотирикутник, 6 - здвоєний геодезичний чотирикутник, в - здвоєна центральна система, г - лінійно-кутова мережа

 

[image]

Рис. 25.15 Схема передачі позначки через водну перешкоду

пункти редукують по осі ординат, щоб вони розташовувалися строго в створі, паралельному осі моста. Це дозволяє виконувати розбивочні роботи способом прямокутних координат або їв вірної засічки.

На більших мостових переходах, що розташовуються в складній широкій річковій заплаві, геодезична розбивочна основа може будуватися зі сполучення лінійно-кутових і цолігонометричних мереж.

Висотну геодезичну мережу на мостовому переході створюють ще в період досліджень, але по точності вона забезпечує виконання всіх видів робіт, у тому числі й розбивочних.

Мережа являє собою систему реперів, точність визначення позначок яких щодо вихідного репера характеризується середньою квадратичною помилкою 3 - 5мм. Це вимога цілком забезпечується й рол про дружин ньому ходів нівелювання III класу. На будівельному майданчику встановлюють густу мережу робочих реперів, від яких передають позначки на всі зводимі мостові споруди.

Репери, розташовані на протилежних берегах ріки, повинні мати позначки в єдиній системі висот. Тому при будівництві мостового переходу виникає необхідність у передачі позначки через ріку. Позначки через ріку, як правило, передають точним геометричним або тригонометричним нівелюванням по спеціальній програмі, а в зимовий час - нівелюванням по льоду.

Найбільш широке поширення одержав метод подвійного геометричного нівелювання, сутність якого полягає в наступному. На обох берегах приблизно на однаковій висоті закладають репери 1 й 2 (рис. 25.15). В 5 - 10м від них організують станції для нівеліра I1 и I2 таким чином, щоб d1 = d3 й d2=d4 При установці нівеліра в точці I1 беруть відліки послідовно по ближній і далекій рейках. Потім нівелір перевозять на інший берег й у точці I2 беруть відліки спочатку по далекої, потім по ближньої рейках. Таких прийомів роблять трохи залежно від необхідної точності передачі. Відліки по далекій рейці беруть на стовщені штрихи спеціальної пересувної марки, що закріплює на рейці. Перевищення на станції буде вимірятися зі значною помилкою, пропорційної куту i нівеліра й великої різниці відстаней до рейок на різних берегах. Середнє значення в прийомі буде вільно від цієї помилки за умови незмінності кута i за час виконання одного прийому. Для ослаблення впливу рефракції нівелювання доцільно проводити одночасно двома нівелірами із протилежних берегів, міняючи потім їх місцями.

 

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:4892 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:8081 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:4928 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Возникновение зародышей и рост мелких ра…

Возникновение зародышей и рост мелких разрозненных кристалликов льда представляют собой начальный процесс кристаллизации льда, который обусловливает морфологию, размеры и состав кристаллов, что в свою очередь определяется величиной, направлением и характером...

27-09-2011 Просмотров:4069 Электрические и упругие свойства криогенных пород

Контроль i облiк у процесi ремонту сверд…

Контроль i облiк у процесi ремонту свердловин Контроль i облiк починаються iз записування свердловин, якi припинили подавання, в фонд, що простоює й очiкує ремонтiв. По кожнiй, записанiй у графiк ремонтів свердловинi комiсiя...

19-09-2011 Просмотров:4454 Підземний ремонт свердловин

Дифракция нейтронов.

Нейтроны могут рассеиваться атомными плоскостями кристалла, и поэтому их можно использовать для определения кристаллической структуры. Однако в отличие от рентгеновских лучей и электронов, которые рассеиваются электронами, рассеяние...

13-08-2010 Просмотров:6080 Генетическая минералогия