Menu

Планування об`ємiв робiт з поточного ремонту

Планування об`ємiв робiт з поточного ремонту нафтових i газових свердловин

Пiд об’ємом робiт з ремонту свердловин розумiють необхiдну кiлькiсть i можливу кiлькiсть ремонтiв.

Iснує двi методики визначення необхiдної кiлькостi поточних ремонтiв на плановий рiк: за коефiцiєнтом частоти ремонтiв і за мiжремонтним перiодом.

      1. Методика визначення об`ємiв ремонтних робiт за коефiцiєнтом частоти ремонтiв

Ця методика знайшла широке застосування, оскiльки є найбiльш точною. Вона передбачає визначення:

а) середньорiчного експлуатацiйного фонду свердловин Фe;

б) коефiцiєнта частоти ремонтiв свердловин Kч;

в) необхiдної кiлькостi планових ремонтiв свердловин Pпл.

Експлуатацiйний фонд свердловин визначають у цiлому на рiк та з поквартальним розподiлом i з урахуванням змiни фонду (введення нових свердловин по перiодах, вибуття свердловин за перiоди, по видах обладнання свердловин).

Коефiцiєнт частоти ремонтiв свердловин Kч за минулий перiод

[image], (1.27)

де Pф – фактична кiлькiсть поточних ремонтiв свердловин за видами устаткування i по всьому фонду, що виконана в попередньому роцi; Фe.ф – фактичний середньорiчний експлуатацiйний фонд свердловин за видами устаткування i всього по фонду в попередньому роцi.

Повторні ремонти для визначення коефiцiєнта частоти ремонтiв свердловин не враховуються.

Якщо в плановому роцi передбачається збiльшити мiжремонтний перiод роботи свердловин, то коефiцiєнт частоти ремонтiв Kч вiдповiдно коректують:

[image], (1.28)

де q' – відносне (від початкової кількості) зменшення кiлькостi ремонтiв за рахунок пiдвищення тривалостi мiжремонтного перiоду, частка одиницi.

Необхiдна кiлькiсть планових поточних ремонтiв свердловин визначається за формулою:

[image], (1.29)

де Фе.пл. – запланований експлуатацiйний фонд свердловин за видами устаткування; n – кiлькiсть видiв устаткування.

Можлива кiлькiсть ремонтiв, яку можна виконати тою кількістю бригад, що є на пiдприємствi, визначається за формулою:

[image], (1.30)

де Б – очiкуваний баланс календарного часу роботи бригад поточного ремонту свердловин у плановому роцi; t – середня тривалiсть одного поточного ремонту.

На трудомiсткiсть ремонтiв, а вiдповiдно, i на об`єм робiт впливають такi основнi фактори:

1) загальний об`єм робiт по всій кількості ремонтiв;

2) об`єм робiт за видами ремонтiв;

3) вид устаткування свердловин;

4) глибина опускання насосно-компресорних труб.

Для врахування цих факторiв ведуть облiк фактично виконаних робiт по свердловинах щомiсячно, щоквартально i за рiк, а також з розподiлом по бригадах. Тодi цi данi служать основою для наступного визначення трудомiсткостi планових поточних ремонтiв свердловин.

У разі вiдсутностi розподiлу загальної кiлькостi планових ремонтiв за видами ремонтiв їх планування здiйснюють у такому порядку:

1. Визначають частку фактично виконаних за аналiзований перiод часу даною бригадою ремонтiв з розподілом за видами i за устаткуванням свердловин у загальнiй кiлькостi виконаних ремонтiв протягом планового перiоду (рiк, квартал, мiсяць).

2. За даними про частку фактично виконаних ремонтiв за видами планову кількість дiлять на види в залежностi вiд устаткування свердловин.

3. У розрiзi кожного виду ремонту фактичнi данi про ремонти за попереднiй перiод розподiляють по iнтервалах глибин опускання насосно-компресорних труб i визначають їх частку.

4. За фактичними iнтервалами глибин i за їх часткою здiйснюють розподiл планової кількості ремонтiв (окремо для різних) по iнтервалах глибин опускання насосно-компресорних труб.

Один i той же ремонт у рiзних нафтогазопромислових районах i навiть на рiзних родовищах одного i того ж району у разі однакових технологiй, технiки та органiзацiї його здiйснення має рiзну тривалiсть. Це перш за все пояснюється рiзними глибинами опускання насосiв i умовами, в яких працює пiдземне устаткування. Тому, щоб мати можливiсть зіставляти результати роботи бригад поточного ремонту свердловин за продуктивнiстю працi, поряд з натуральним показником "кількість ремонтiв" використовують показник "умовний ремонт". Вiн дає змогу звести кожний вид поточного ремонту в рiзних районах i на рiзних родовищах одного району до однакових умов. Перехiд вiд натуральної кiлькостi ремонтiв до умовної здiйснюється шляхом перемноження натуральної кiлькостi на перевiдний коефiцiєнт трудомiсткостi, що визначається як вiдношення нормативного часу на виконання ремонту по заданому iнтервалу опускання НКТ до базового нормативного часу. За базовий нормативний час взято нормативний час ремонту свердловин з глибиною опускання НКТ 1000 м.

Задача 1.8. Запланувати об`єм робiт з ремонту свердловин. Вiдомо: експлуатацiйний фонд свердловин за станом на 1 сiчня планового року складає 800 свердловин, у т.ч. 17 фонтанних, 783 штанговонасосних. Передбачається, що у I кварталi 4 фонтаннi свердловини будуть переведенi на штанговонасосний спосiб експлуатацiї та у III кварталi вибуде з експлуатацiї 6 штанговонасосних свердловин. Планується введення в експлуатацiю нових свердловин: у II кварталi – 2 фонтанних свердловин та у IV кварталi – 3 штанговонасосних свердловин. Кількість ремонтiв свердловин склала: по фонтанних – 2, по штанговонасосних – 1800, iз останнiх – 6 повторних ремонтiв.

Розв`язування. Переведення на штанговонасосний спосiб експлуатацiї з розрахунку на рiк: (4 св. ×12 мiс.) / (12 мiс.) = 4 св.; введення в експлуатацiю: фонтанних (2 св. × 9 мiс.) / (12 мiс.) = 1,5 св., штанговонасосних (3 св. × 3 мiс.) / (12 мiс.) = 0,75 св.; вибуття iз експлуатацiї штанговонасосних свердловин (6 св. × 6 мiс.) / (12 мiс.) = 3 св.

Плановий експлуатацiйний фонд свердловин на рiк становитиме (800 – 3 + 1,5 + 0,75) = 799,25 свердловин, iз них фонтанних (17 – 4 + 1,5) = 14,5; штанговонасосних (783 + 4 + 0,75 – 3) = 784,75.

Коефiцiєнт частоти ремонтiв отримано (для простоти взято, що середньорiчний плановий фонд дорiвнює фактичному фонду за станом на 1 сiчня):

по фонтанному фонду Kч.ф = 2 / 17 = 0,12;

по штанговонасосному фонду Kч.ш = (1800 – 6) / 783 = 2,29;

по всьому фонду Kч.в = (2 + 1800 – 6) / 800 = 2,245.

Планова необхiдна кількість натуральних ремонтiв на плановий рiк складе:

по фонтанному фонду Рпл.ф = 14,5 ·0,12 = 2 ремонти;

по штангово-насосному фонду Рпл.ш = 784,75·2,29 = 1797 ремонтiв;

по всьому фонду Рпл.в = 2 + 1797 = 1799 ремонтiв.

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:5660 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:8667 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:5350 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Определение элементов залегания наклонно…

Элементы залегания геологических границ (пластов, поверхностей напластования и несогласий, тектонических) не всегда удаётся замерить в обнажениях. Их можно определить: по видимым наклонам в обнажениях, шурфах и канавах; по данным бурения;...

01-10-2010 Просмотров:43776 Геологическое картирование, структурная геология

32 класса симметрии кристаллов.

На рис. 3.37 показано, как путем операции симметрии при последовательном добавлении новых элементов выводятся 32 возможных класса внешней симметрии кристаллов. Эта процедура включает построение стереограммы и нанесение на нее полюса грани...

13-08-2010 Просмотров:19340 Генетическая минералогия

Выделение тектоно-метаморфических циклов

Тектоно-метаморфический цикл (ТМЦ) по Ю.В. Миллеру (1996) отвечает заключительной стадии цикла Вильсона – коллизии, субдукции, обдукции и т.п. Продолжительность его может быть от нескольких млн. лет до десятков...

14-10-2010 Просмотров:5604 Геологическое картирование, структурная геология