Menu

Поиск по сайту

Собрание уникальных книг, учебных материалов и пособий, курсов лекций и отчетов по геодезии, литологии, картированию, строительству, бурению, вулканологии и т.д.
Библиотека собрана и рассчитана на инженеров, студентов высших учебных заведений по соответствующим специальностям. Все материалы собраны из открытых источников.
 
 
 

Обладнання, яке використовується для обертання iнструменту

Група цього обладнання включає ротор i вертлюг з промивальним шлангом.

Ротор призначений для обертання колони труб у свердловинi, для пiдтримування труб під час розвантаження талевої системи, а також для виконання ловильних i допомiжних робiт.

Технічна характеристика ротора Р-360-Ш14М

Діаметр прохідного отвору, мм

360

Найбільше статичне навантаження на стіл ротора, кН

1200

Найбільший крутний момент, Н . м

1230

Найбільша швидкість обертання стовбура ротора, хв1

200

Передатне число зубчастої конічної передачі

3,29

Кількість зубів:

 

на ведучій шестерні

17

на вінці

56

Модуль зачеплення

14

Габаритні розміри ротора, мм:

 

без рами

1385х925х510

з рамою

1385х925х520

Маса ротора, кг:

 

без рами

1230

з рамою

1330

 

Він являє собою конiчний редуктор, ведена шестерня якого насаджена на стiл, опирається на роликовий сферичний опорний пiдчіпник станини (рис. 3.33, 3.34). Станина ротора сприймає і передає на основу всі навантаження, які виникають у процесі обертання і спуско-піднімальних операцій. Внутрішня частина станини являє собою масляну ванну. Стіл ротора обертається на підчіпниках кочення, якість яких визначає довговічність ротора. У столi, за допомогою клямок, фiксуються вкладишi-затискачi для ведучої бурильної труби. Привод ротора здiйснюється через вал з малою конiчною шестернею механiчним (ланцюгова або карданна передача) вiд двигуна чи гiдравлiчним (за схемою насос-гiдравлiчний двигун) способом.

Стіл ротора оснащений пристроєм для його штопоріння. Ротори всіх типів встановлюють рівно по центру свердловини.

Під час експлуатації ротора потрібно спостерігати за рівнем масла в масляній ванні, промивати поверхню стола ротора, щоб запобігти попаданню розчину або соленої води в масляну ванну, стежити за температурою підчіпників, справністю штопорного пристрою.

[image]

Рис. 3.33 – Ротор Р360–Ш14М: 1 – кожух; 2 – стіл; 3 – вінець конічний зубчастий; 4 – станина; 5 – роторний вал; 6 – конічна передача; 7 – болт; 8 – накривка; 9 – упорний підчіпник

 

[image]

Рис. 3.34 – Ротор Р560–Ш 8: 1 – станина; 2 – стіл ротора; 3 – кулькопідчипник; 4 – нижня опора; 5, 6 – кільця; 7 – сепаратор; 8 – вал ротора; 9 – вкладки; 10 – затискачі

Роторне устатковання УРК–50 складається з ротора Р360–Ш14М, електродвигуна, тришвидкісної коробки передач, вузла гідророзкріплювача, які змонтовано на одній рамі. Воно комплектується ключами КГП (з гідравлічним приводом) і напівавтоматичним спайдером КМУ–02; застосовується для роботи на морських основах.

Технічна характеристика роторного устатковання УРК-50 така:

Найбільше статичне навантаження на стіл, кН

1200

Діаметр прохідного отвору стола, мм

360

Частота обертання стола (с-1) для передачі

І

ІІ

ІІІ

 

0,33

1,03

1,63

Потужність приводу, кВт

30

Габаритні розміри, мм

4350х1250х1130

Маса, кг

3200

 

Вертлюг служить з’єднувальною ланкою мiж талевою системою i трубами, пiдвiшеними до його рухомої частини, забезпечує вiльне обертання труб i подавання промивальної рiдини в труби під тиском (табл. 3.15, 3.16). З’єднуючи талеву систему з колоною труб, він сприймає повну вагу цієї колони за незначного моменту тертя в опорах і сальниках. Розрiзняють промивальнi та експлуатацiйнi вертлюги.

[image]

Рис. 3.35 – Промивальний вертлюг ВП: 1 – ковпак; 2 – стовбур; 3 – повстяне ущільнення; 4 – опора стовбура; 5 – манжета; 6 – корпус з відводом; 7 - швидкозбірна з’єднина

Промивальний вертлюг (ВП) призначений для прокачування через нього промивальної рідини до вибою свердловини (рис. 3.35). Він складається з стовбура і корпуса з відводом під промивальний шланг. З’єднина шланга з вертлюгом швидкознімна. На стовбурі під ковпаком, нагвинченим на верхню частину стовбура, закріплюють трубний елеватор. Корпус вертлюга сприймає навантаження від ваги промивального шланга і тиску прокачуваної рідини, а все навантаження від колони труб передається на стовбур вертлюга. Промивальний вертлюг пiдвішують до елеватора таким чином, щоб навантаження, прикладене до нього, вiд труб передавалась на елеватор через наскрiзний стовбур вертлюга, обминаючи його корпус, навантажений тiльки внутрiшним тиском закачуваної рiдини. Зазори мiж корпусом i стовбуром вертлюга герметизують спецiальними ущiльненнями.

Таблиця 3.15 – Технічна характеристика промивальних вертлюгів типу ВП

Показники

ВП50х160

ВП80х200

Вантажопідіймальність, кН

50

80

Діаметр прохідного отвору

 

 

стовбура корпусу, мм

50

75

Тиск прокачуваної рідини, МПа:

 

 

робочий

16

20

пробний

24

30

Різь за ГОСТ 633—80

 

 

для умовного діаметра труб, мм:

 

 

на кінці стовбура

73

114

на відводі

60

1389

Габаритні розміри, мм:

 

 

висота

732

880

ширина

270

410

діаметр корпусу

160

200

Маса, кг

41

90

Експлуатацiйний вертлюг (ВЕ) за своєю конструкцiєю аналогiчний вертлюгам бурових устатковань. Вiн складається з двох основних частин (рис. 3.36): нерухомої, яка включає в себе корпус, покришку, сергу (штропи) i вiдвiд бокової труби, що за допомогою гнучкого промивального шланга з’єднується iз стояком, через котрий прокачується промивальна рiдина насосами; та рухомої у вигляді пустотiлого цилiндра – стовбура iз системою двох радіальних та одного опорного пiдчіпникiв i сальникiв, на нижньому його кiнцi нарiзана рiзь пiд перевiдник для приєднання труб. У покришці вертлюга є отвір, який закритий пробкою з покажчиком рівня масла і отворами для відведення його пари. Відпрацьоване масло виливається через спеціальний отвір у нижній частині корпусу. Відвід закінчується різзю для під’єднання штуцера швидкознімної з’єднини. Вантажопiднімальнiсть вертлюгiв складає 500 i 800 кН. Вертлюг пiдвiшують за сергу до гака талевої системи, а його стовбур з'єднують з ведучою трубою, використовуючи рiзьову з'єднину. Конструкція вертлюга дає змогу згвинчувати і розгвинчувати робочу трубу за допомогою автомата АПР – 2ВБ.

[image]

Рис. 3.36 – Експлуатаційний вертлюг ВЕ-50: 1 – серга; 2 – відвід; 3 – манжетне ущільнення; 4 – верхня опора; 5 – швидкозбірна з’єднина; 6 – основна опора; 7 – корпус; 8 – нижня опора; 9 – стовбур

Таблиця 3.16 – Технічна характеристика експлуатаційних вертлюгів типу ВЕ

Показники

ВЕ-50

ВЕ-80

Максимальне навантаження на стовбур, кН

500

800

Частота обертання стовбура, с-1

1,66

1,66

Діаметр прохідного отвору, мм

60

75

Максимальний тиск

 

 

прокачуваної рідини, МПа

16

20

Приєднувальна різь для умовного діаметра труб, мм:

 

 

на стовбурі вертлюга під перевідник

 

 

(ГОСТ 631—75)

89

114

на відводі (ГОСТ 633—80)

73

1389

Габаритні розміри, мм:

 

 

висота

1410

1750

ширина

502

740

ширина по осі пальця

370

598

Маса, кг

185

555

Перед з’єднуванням вертлюга з ведучою трубою необхiдно перевiрити: плавнiсть руху стовбура, надiйнiсть крiплення його деталей, рiвень мастила, стан з’єднин, ущiльнень, штропа, пальцiв корпусу вертлюга i вiдсутнiсть на них трiщин. У процесi експлуатацiї необхідно спостерігати за станом підчіпників, ущільнювачів і перевідників, особливу увагу необхiдно надати температурi нагрiвання пiдчіпникiв i ступеню затягування ущiльнення – за необхiдностi його необхiдно вiдрегулювати. Змащують вертлюг у вiдповiдностi з картою змащування у встановленi термiни.

Промивальний шланг служить для гнучкого з’єднання вертлюга зі стояком, через який подають рiдину. У рядi випадкiв його з’єднують з горизонтальною частиною нагнiтального манiфольда, а середню частину з допомогою хомута пiдвiшують до вежі або щогли. Довжина промивальних шлангiв складає 18 м, а внутрiшнiй дiаметр змiнюється вiд 38 до 90 мм. Кiнцi шланга привулканiзовано до штуцерiв i надiйно з’єднано з ними. Промивальнi шланги розрахованi на робочий тиск 10, 15 i 20 МПа. Їх виготовляють із нафтомаслостійкої і стійкої до абразивного зношування гуми.

У процесi експлуатацiї шланг повинен бути обкручений по спiралi тросом, що виключає самовiльне перемiщення кiнцiв шланга у випадку його руйнування.

Оставьте свой комментарий

Оставить комментарий от имени гостя

0
  • Комментарии не найдены

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:15856 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:14914 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:10316 Грунты и основания гидротехнических сооружений