Зйомку в рівнинній місцевості з невеликою кількістю контурів при висоті перетину рельєфу через 0,1; 0,25; 0,5м виконують нівелюванням поверхні. Існує кілька способів такої зйомки: по квадратах, паралелях, характерних лініях рельєфу. У всіх способах висоти пікетів визначають геометричним нівелюванням. Розходження складається лише в схемі визначення планового положення пікетних точок.

При нівелюванні по квадратах за допомогою теодоліта й мірного приладу на місцевості розбивають і закріплюють кілочками сітку квадратів. Спочатку розбивають квадрати зі сторонами 100, 200 або 400м. Потім за допомогою вішок і мірного приладу розбивають сітку на більше дрібні квадрати зі стороною 40м для зйомки в масштабі 1:2000 й 20м - для зйомки в масштабах 1:1000 й 1:500. При розбивці квадратів ведуть зйомку ситуації, визначаючи положення контурних точок на перетинанні зі сторонами квадратів. Результати зйомки заносять в абрис (рис. 11.5). До пунктів державної геодезичної мережі сітку прив'язують прокладанням теодолітних і нівелірних ходів.

Порядок нівелювання квадратів залежить від їхнього розміру. При сторонах квадратів 100м і більше з однієї станції нівелюють вершини одного квадрата, при меншому розмірі - декількох квадратів. При

 

Рис. 11.5. Абрис зйомки способом нівелювання по квадратах (стрілками зазначений напрямок скатів)

 

цьому нівелір установлюють приблизно посередині великого квадрата, а рейку послідовно розміщають на всіх вершинах і беруть відліки. Відліки записують безпосередньо на схемі квадратів. Послідовно переставляючи нівелір і рейки, нівелюють вершини всіх квадратів. З кожної наступної станції нівелюють дві або більше сполучні точки попереднього квадрата. Це дозволяє крім передачі позначки виконувати контроль вимірів. Результати вимірів контролюють, порівнюючи суми а1+Ь2=а2+Ь, навхрест лежачих відліків по загальній стороні двох суміжних квадратів. Розбіжність між цими сумами не повинна перевищувати 10мм. Висоти вершин квадратів обчислюють як по сполучних точках, так і через горизонт приладу.

При нівелюванні по паралельних лініях на ділянці зйомки прокладають один або кілька паралельних магістральних ходів. В обидва боки від кожного ходу розбивають перпендикулярні лінії (поперечники). По ходах і поперечникам через рівні проміжки закріплюють пікетні точки через 40м при зйомці в масштабі 1:2000 і через 20м - при зйомці в масштабах 1:1000 й 1:500. Разом з розбивкою пікетажу роблять зйомку ситуації. Висоти пікетних точок визначають геометричним нівелюванням.

Магістральні ходи можна прокладати й по характерних лініях рельєфу: вододілам, тальвегам й ін.