Menu

Нівеліри, нівелірні рейки, милиці й башмаки

Нівелювання - вид геодезичних вимірів, у результаті яких визначають перевищення точок, а також їхньої висоти над прийнятої рівневої поверхнею.

 

[image]

Рис.7.1. Зорова труба (розріз а), оптична схема (6) і поле зору й сітки ниток у різних приладах (в); 7 - об'єктив, 2 - лінза, 3 - кремальера, 4 - скляна Пластова, 5 - окуляр, 6 - регулювальні гвинти, 7,8 - вертикальні й горизонтальні нитки

 

Нівелювання роблять для вивчення форм рельєфу, визначення висот точок при проектуванні, будівництві й експлуатації різних інженерних споруд.

Результати нівелювання мають велике значення для рішення наукових завдань як самої геодезії, так й інших наук про Землю.

Основними геодезичними приладами, якими виробляються виміри, є нівеліри. Перш ніж приступитися до вивчення конструкцій нівелірів, розглянемо пристрій їхніх основних частин, які є також основними частинами й іншими геодезичними приладами.

Зорова труба (рис. 7.1, а) являє собою оптичну систему (рис. 7.1, б), поміщену в металевий корпус (трубу). З одного краю труби розміщений об'єктив 1, з іншого - окуляр 5. Між ними перебуває двоввігнута лінза 2. В окулярній частині труби є скляна пластина 4 з нанесеною на ній сіткою ниток (рис. 7.1, в).

Фахівця, що застосовує для вимірів прилади із зоровими трубами, прийнято називати спостерігачем. При роботі із зоровою трубою спостерігач сполучає перехрестя сітки ниток зі спостережуваним предметом. Лінія, що з'єднує оптичний центр об'єктива й перехрестя сітки ниток, називається візирної віссю труби. Процес наведення зорової труби на точку спостереження називають візуванням. У момент сполучення перехрестя сітки ниток з якою-небудь точкою візирна вісь труби проходить через цю точку. Обертанням фокусуючого кільця, або кремальєри, 3 переміщають фокусуючу лінзу 2, домагаючись чіткого [image]

Рис.7.2. Циліндричний рівень та нахил при положенні бульбашки: а) вид з боку, б) вид зверху; 1 - ампула, 2 - рідина, 3 – бульбашка, 4 - виправний гвинт, 5 – нахил ампули

зображення предмету спостереження. Такі дії називають фокусуванням. Переміщенням окуляра 5 відносно сітки ниток фокусують зображення сітки. Окуляр переміщають обертанням окулярного кільця. Геодезичні прилади обладнають рівнями.

Рівні геодезичних приладів бувають циліндричні й круглі.

Циліндричний рівень (рис. 7.2) являє собою скляну ампулу 1, заповнену рідиною 2 (спирт, ефір). Частина простору, заповнену парами цієї рідини, називають пухирцем 3 рівні. Внутрішня (верхня) поверхня ампули відшліфована по дузі певного радіуса. На верхній зовнішній її поверхні нанесені 2-міліметрові розподіли. Середню точку шкали 0 називають нуль-пунктом. Дотичну лінію ии в нуль-пункті до дуги внутрішньої поверхні рівня називають віссю циліндричного рівня.

Використання рівня засноване на властивості пухирця займати найвище положення. Якщо бульбашку рівня перемістити на один розподіл щодо початкового положення, вісь рівня схилиться на величину τ, яка називається ціною розподілу рівня. Як правило, ціна [image]

Рис. 7.3. круглий рівень: 1 - ампула, 2 - рідина, 3 - бульбашка

розподілу циліндричних рівнів геодезичних приладів буває 2"... 60"

Круглий рівень (рис. 7.3) відрізняється від циліндричного тем, що його верхня частина відшліфована по сферичній поверхні. Розподілу на зовнішній стороні являють собою концентричні окружності, а віссю рівня є радіус сфери, що проходить через нуль-пункт. Ціна розподілу круглих рівнів від декількох хвилин до декількох десятків хвилин.

Підставка й штатив (рис. 7.4, а, б) служать для кріплення й установки геодезичних приладів. Обертанням піднімальних гвинтів 1 підставки змінюють положення вертикальної осі обертання приладу, а [image]

Рис.7.4. Підставка (а) і штатив (б): 1, 2, 5 - гвинти, 3- отвір для встановлення приладу, 4 – столик, 6 – ремінь, 7 – накінечник

отже, і всіх інших його частин. Вісь приладу вставляється в отвір 3 і закріплюється в підставці гвинтом 2.

Підставка кріпиться на столику 4 штатива становим гвинтом 5. Штатив має три дерев'яні або металеві ніжки, які шарнірно з'єднані з голівкою штатива. Ніжки бувають розсувні й цільні. Нижні кінці ніжок постачені металевими накінечниками 7. Штатив забезпечує стійкість приладу. У зібраному виді штатив переносять на плечовому ремені 6.

Типи нівелірів. Залежно від пристроїв, застосовуваних для приведення візирної осі труби в горизонтальне положення, нівеліри випускають двох типів: з компенсатором кутів нахилу зорової труби й з рівнем при ній. У нівелірів, що випускають промисловістю СНД, наявність у марці букви До означає, що труба нівеліра постачена компенсатором, а букви П - пряме зображення, наприклад, нівеліри Н-05ДО, Н-ЗК, Н-10КП.

Нівелір з компенсатором кута нахилу зорової труби називаються самоустановлюючими (рис. 7.5, а). Компенсація кута нахилу візирної осі або автоматичне приведення її в горизонтальне положення в цих нівелірів відбувається за рахунок автоматичного повороту елемента, що компенсує (компенсатора) оптичної системи (рис. 7.5, б).

Так, компенсатор нівеліра Н-10КП складається із двох пентапризм 9 й 10 (п’ятикутних призм), склеєних між собою й скріплених з корпусом приладу коробчатої форми, а також рухливий прямокутної призми. [image]

Рис 7.5. Нівелір Н-10ДО (а) і його оптична схема (б):

1 - настановна притискна пластина, 2 - корпус, 3 - маховичок, 4 - круглий рівень із дзеркальцем, 5 - об'єктив, 6 - підставка, 7 - закріпний гвинт, 8, 12 - лінзи об'єктива й окуляра, 9, 10 - пентапризми, 11 сітка ниток, 13, 14 - призма й рамка

Прямокутна призма укладена в рамку, яка переміщується у вертикальній площині маховичком 3, укріпленим у корпусі 2. Її переміщення забезпечує фокусування зорової труби по об'єкті наведення. Діапазон роботи компенсатора визначають по максимальному куті нахилу осі нівеліра. У нівелірів для низькоточних і технічних робіт цей діапазон коливається в межах 5'...20'.

До початку робіт нівелір виймають із укладального ящика й зміцнюють на штативі становим гвинтом. Висуваючи й забираючи ніжки штатива, установлюють його голівку «на око» у горизонтальне положення. Потім за допомогою піднімальних гвинтів підставки приводять пухирець круглого рівня до середини концентричних окружностей або в нуль-пункт.

Підготовка нівелірів для роботи складається із двох дій: приведення візирної осі приладу в горизонтальне положення (нівелір з компенсатором уважається готовим до роботи, якщо пухирець круглого рівня наведений у середину концентричних окружностей, нанесених на скляній капсулі рівня) і установки труби для спостереження.

Трубу встановлюють по рейці обертанням корпуса рукою. Наведення труби на рейку фіксують закріпним гвинтом. У деяких нівелірах закріпного гвинта ні, а корпус має постійне фрикційне (туге) зчеплення з вертикальною віссю обертання нівеліра. Точне наведення зорової труби по рейці роблять навідним гвинтом (під точним наведенням розуміють таке положення, при якому сітка ниток зорової труби збігається з віссю рейки).

Нівеліри із циліндричним рівнем мають зорову трубу й циліндричний рівень. Труба з рівнем укріплена на вертикальній обертової осі, що входить у підставку. Найпоширеніші нівеліри цього типу Н-3, Н-10. Нівелір Н-3 (рис. 7.6, а) складається з верхньої частини, що несе зорову трубу 6 із циліндричним 7 і круглим 3 рівнями, підставою, що наводить 10, елеваційним 4 і закріпними 9 гвинтами, і нижньої, що представляє собою підставку із трьома піднімальними гвинтами 1 і притискною пластиною 11.

Зорова труба являє собою телескопічну систему (рис. 7.6, б), що складається з об'єктива 12, фокусуючій лінзи 13, сітки ниток 14 й окуляра 75. Промені, що йдуть від кінців пухирця рівня 22, відбиваються від скошених граней призм 21, направляються в розташовану збоку прямокутну призму 19, ідуть у призму 18, потім через лінзу 17 і призму 16 попадають в окуляр зорової труби нівеліра. Пухирець рівня висвітлюється світлом, переданим у трубу дзеркалом 20. Пухирець циліндричного рівня приводиться в нульове положення елеваційним гвинтом 4.

Циліндричний рівень 7, розташований у корпусі ліворуч від зорової труби, служить для точного приведення візирної осі приладу в горизонтальне положення. Для грубого приведення вертикальної осі приладу в прямовисне положення служить круглий рівень 3. Пухирець круглого рівня приводиться в нульове положення піднімальними гвинтами 1 підставки 2. Зорову трубу б наводять на рейку гвинтами / підставки 2. Зорову трубу б наводять на рейку по візирі 8 гвинтом 10 при закріпленому гвинті 9. Різкість зображення нівелірної рейки досягається обертанням гвинта 5 фокусуючої лінзи.

Нівелір кріпиться до штатива притискною пластиною 11, що у своїй центральній частині має втулку з різьбленням під становий гвинт штатива.

[image]

Рис. 7.6. Нівелір Н-3 (а) і його оптична схема (б):

1, 4, }, 9, 10 - гвинти, 2 - підставка, 3, 7 - рівні, 6 -зорова труба, 8 - візир,

11 - настановна притискна пластина, 12 - об'єктив, 13 - фокусуюча лінза, 14 – сітка ниток, 15 - окуляр, 16 - 19, 21 - призми й лінзи, 20 - дзеркало, 22 – рівень

Нівелір із циліндричним рівнем готовлять до роботи так само, як нівелір із самоустановлювальною лінією візування.

Лазерні нівеліри (рис. 7.7) являють собою комбінацію нівелірів 6 з компенсаторами й лазерними трубками 1. (Більш докладно лазерні геодезичні прилади розглянуті в гл. X.) З лазерної трубки за допомогою світловоду 2 промінь направляють у перехідну деталь 4, з якої промінь попадає в оптичну систему й виходить у вигляді видимого [image]

Рис. 7.7. Лазерний нівелір: 1- лазерна трубка, 2 – світловод, 3 – штатив, 4- перехідна деталь, 5 – об’єктив, 6 – нівелір, 7- джерело живлення.

горизонтального лазерного променя з об’єктива 5 нівеліра. Блок живлення 7 кріпиться до штативу 3. При невеликих відстанях (до 100 м) використовують дерев’яні рейки з сантиметровим розподілом. Рейки встановлюють в точках нівелювання і після наведення та фокусації на них лазерного пучка реєчник бере відлік візуально на рейці по плямі лазерного пучка. При необхідності виконання точних нівелірних робіт використовують рейки зі спеціальними рухливими каретками з фотодетекторами, по яких з високою точністю визначають центр лазерного променя, що потрапив на рейку.

Іноземні фірми випускають високоточні нівеліри з електронним пристроєм, що реєструє, що дозволяє автоматично реєструвати відліки по рейках й обчислювати перевищення між точками. Автоматизовано й весь процес обробки результатів нівелювання з їхнім запам'ятовуванням і зберіганням. Прикладом може служити нівелір Рени 002А фірми Карл-Цейсе Йена.

Технічні можливості нівелірів дозволяють працювати ними людям із зором ± 5 діоптрій. Як правило, нівеліри працездатні при температурі -30... + 50 °С.

Кожному нівеліру надається не менш двох однотипних нівелірних рейок.

Нівелірна рейка (рис. 7.8, а) складається із двох брусків двотаврового перетину, з'єднаних між собою металевою фурнітурою. Це дозволяє складати рейку для транспортування.

Рейка має градуювання на обох сторонах. Сантиметрові шашки наносять по всій довжині рейки з погрішністю 0,5мм й відцифровують через 1 дм. Висота підписаних цифр не менш 40мм. На основній стороні рейки шашки чорні на білому тлі, на іншій (контрольної) - червоні на білому тлі. На кожній стороні рейки три кольорові шашки кожного дециметрового інтервалу, що відповідають поділці в 5см, з'єднуються вертикальною смугою. Для контролю при відліках по двох сторонах рейки початок першого відцифрованого дециметрового інтервалу контрольної сторони зміщено стосовно початку першого відцифрованого дециметрового інтервалу основної сторони.

Для зручності й швидкості установки нівелірні рейки іноді постачають з круглими рівнями й ручками. На торцях нівелірної рейки зміцнюють п'яти у вигляді металевих смуг товщиною 2 мм. Рейки маркують так: наприклад тип РН-ЮП-ЗОООС означає, що це рейка нівелірна, зі шкалою поділок (разграфкою з 10мм, підписом цифр «прямо», довжиною 3000мм, складна). Для точних і технічних робіт випускають рейки довжиною 3 й 4м.

Нівелірні рейки можуть застосовувати в різну пору року при різних метеорологічних умовах. Температурний діапазон роботи рейок-40...+ 50 °С.

Під час роботи рейки встановлюють на дерев’яні коли, милиці та башмаки.

 

[image]

Рис.7.8. Нівелірна рейка (а), милиця (б), башмак (в) і відлік по рейці.

 

Костиль (рис. 7.8, б) - металевий стрижень із загостреним кінцем з однієї сторони й сферичним капелюшком з іншої. Для забивання костиля в ґрунт на верхній торець його надягають кришку.

Башмак (рис. 7.8, в) - товста кругла або трикутна металева пластина на трьох ніжках. У середині пластини укріплений стрижень зі сферичним капелюшком, на яку спирають нівелірні рейки.

Рейки встановлюють вертикально «на око» або за допомогою рівня. Якщо рівня ні, відлік по рейці беруть при погойдуванні рейки убік нівеліра й від нього. Із всіх видимих відліків беруть найменший - він відповідає прямовисному положенню рейки. Відліки по рейках (рис. 7.8, г) роблять по середній нитці нівеліра - по місцю, де проекція середньої нитки перетинає рейку. Зробити відлік по рейці - це значить визначити висоту візирної осі нівеліра над нулем (підставою) рейки. Цифри зчитують у такій послідовності: спочатку меншу, видиму поблизу середньої нитки, підпис (сотні міліметрів), потім додають до неї ціле число розподілів, на яке нитка сітки відстоїть від меншого підпису убік більшої (десятки міліметрів), потім найменший десятимеліметровий відрізок ділять «на око» (кількість міліметрів). Відлік записують у міліметрах (на рис. 7.8, м він дорівнює 1514).

 

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:5370 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:8483 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:5230 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Процесс технологической подготовки произ…

В процессе технологической подготовки производства вы­бирается метод достижения заданной точности при монтаже (технология и монтажная база), который должен обеспечи­вать достижение требуемой точности положения оборудова­ния с наименьшими...

12-08-2009 Просмотров:10871 Монтаж компрессоров, насосов и вентиляторов

Разновидности реконструкции

Главной задачей промышленного строительства является наращивание производственного потенциала страны на основе новой технической базы с ускоренным обновлением производственных фондов и возрастанием их социально-экономической эффективности...

25-07-2009 Просмотров:31696 Реконструкция промышленных предприятий.

Техника безопасности при разборке и разр…

Работы по разборке и разрушению конструкций и зданий в целом — довольно трудоемкие, а в ряде случаев имеют повышенную опасность. В связи с этим работа по улучшению условий...

31-07-2009 Просмотров:14691 Реконструкция промышленных предприятий.