Menu

Норми й принципи розрахунку точності розбивочних робіт

Вимоги до точності розбивочних робіт залежать від багатьох факторів: виду, призначення, місця розташування споруди; розмірів споруди й взаємного розташування його частин; матеріалу, з якого зводиться споруди; порядку й способу виробництва будівельних робіт; технологічних особливостей експлуатації й т.п.

Норми точності на розбивочні роботи задаються в проекті або в нормативних документах: будівельних нормах і правилах (СНіП), Державному загальносоюзному стандарті (ДЕРЖСТАНДАРТ), відомчих інструкціях. Вони можуть бути зазначені в явному виді, як це зроблено в ДЕРЖСТАНДАРТ 21779 - 82 «Технологічні допуски», або по видах вимірів (кутові, лінійні, висотні) - у СНіП 3.01.03 - 84 «Геодезичні роботи в будівництві».

У багатьох випадках указують норми на установку будівельних конструкцій щодо теоретичного (проектного) положення, звідки характеристики точності розбивочних робіт можуть бути отримані лише розрахунковим шляхом.

Точність геометричних параметрів у нормативних документах і кресленнях указують у вигляді симетричних допусків Д, які визначають припустиму різницю між найбільшим і найменшим значеннями кожного параметра. Для розрахунків користуються різницею 6 між найбільшим або найменшим значенням параметра і його проектним значенням, називаної що допускають (граничним) відхиленням, а також середнім квадратичним відхиленням (помилкою) а. Перехід від допуску до граничного й середньому квадратичному відхилень виконують по формулах

[image] (15.1)

Таким чином, якщо користуватися допусками, зазначеними в нормативних документах безпосередньо на розбивочні роботи, те можна по формулах (15.1) одержати вихідні показники точності для вибору способів і засобів геодезичних вимірів.

Якщо вказуються допуски на положення будівельних конструкцій, то з отриманих по формулах (15.1) нормативних величин необхідно визначити частку, що доводиться на геодезичні виміри. Для цього з урахуванням конкретної технології зведення будівельної конструкції вирішується питання про співвідношення помилок кожної технологічної операції. Так, наприклад, точність установки колони будинку на своє проектне місце буде залежати від помилок геодезичних вимірів, виготовлення колони, монтажних робіт і впливу деформацій, які по різних причинах можуть відбуватися після монтажу.

Якщо прийняти принцип рівних впливів всіх п джерел помилок, то на кожний з них, у тому числі на геодезичні виміри, прийде частка від загальної помилки установки, рівна

[image] (15.2)

Коли точністні можливості будівельно-монтажного виробництва обмежені, застосовують принцип мізерно малого впливу помилок геодезичних вимірів на загальну помилку, тобто

[image] (15.3)

де k - коефіцієнт, що визначає ступінь впливу помилок геодезичних вимірів на загальну помилку.

Звичайно коефіцієнт k приймають рівним 0,2 - 0,4. Для наведеного приклада приймемо [image]о6щ=5 мм, n=4, k=0,3. Тоді за принципом рівних впливів одержимо [image]геод=2,5 мм, а за принципом мізерно малого впливу - [image]геод-1,5 мм.

Наведений принцип розрахунку в основному ставиться до розбивок детальних осей. Точність розбивки головних або основних осей залежить від способу визначення положення точок проектованого будинку. У більшості випадків розміщення будинків, споруд й їхнє взаємне компонування проектують на великомасштабних топографічних планах. Точність розміщення об'єктів будівництва визначається точністю плану. Отже, щоб забезпечити подоба в положенні об'єкта на проектному кресленні й на місцевості, необхідно витримати точність плану. Відомо, що точність плану характеризується середньої квадратичною помилкою визначення положення точки, рівної 0,2 мм на плані. З обліком того, що робочі креслення розробляються в основному на планах масштабу 1:500, ця помилка на місцевості складе 10 см. Цієї точності в основному й дотримуються при виносі в натуру точок, що визначають положення головних або основних осей.

При виконанні розбивочних робіт на території із щільною забудовою, насиченої підземними комунікаціями, або при реконструкції комплексу будинків і споруд основні осі виносять у натуру з точністю, обумовленої не графічними побудовами, а аналітичними розрахунками. У цьому випадку помилка виносу основних осей стосовно існуючої забудови становить величину 2 - 3 см.

Розрахунковий шлях визначення точності розбивочних робіт жадає від виконавця певної інженерної підготовки. Для більше простого рішення цього завдання в СНіП 3.01.03-84 приводяться величини середніх квадратичних помилок, з якими необхідно виносити на місцевість розбивочні елементи (відстані, кути, висоти). Величини помилок розбивочних елементів (табл. 15.1) дані по шести класах точності (1-р, 2-р, ..., 6-р) залежно від поверховості, конструктивних особливостей, способів виконання з'єднань, сполучень і вузлів споруд. Наявність однієї з характеристик, зазначених у таблиці, служить підставою для призначення відповідних вимог до точності. У цьому ж СНіПі вказуються прилади, застосування яких може забезпечити необхідну нормативну точність розбивочних робіт.

Таблиця 15.1

Клас точ-ності

Характеристика споруд, будівель та конструкцій

Значення середніх квадратичних похибок результатів вимірів при розбивочних роботах

Лінійні виміри

Кутові виміри, кутова с

Визначення перевищення на станції, мм

Передача відміток з вихідного на монтажний горизонт, мм

1-р

Металеві конструкції з фрезе-рованими поверхнями, збірні залізобетонні конструкції, які монтуються методом само фіксації у вузлах, споруд висотою від 100 до 120м з прогонами від 24 до 36м

1:15000

5

1

5

2-р

Будівлі від 16 до 25 поверхів, споруди від 60 до 100м з прогонами від 15 до 24м

1:10000

10

2

4

3-р

Будівлі від 5 до 16 поверхів, споруди від 16 до 60м з прогонами від 6 до 18м

1:5000

20

2,5

3

4-р

Будівля від до 5 поверхів, споруди висотою до 15м з прогонами до 6м

1:3000

30

3

3

5-р

Дерев’яні конструкції, інженерні мережі, дороги підземні шляхи

1:2000

30

5

10

6-р

Земляні та тимчасові споруди

1:1000

45

10

20

 

 

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:5379 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:8485 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:5231 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

ЧАСТЬ II. РЕАЛЬНОСТИ

II.1. Капли Карелии (впервые: Митин И. Капли Карелии // Слово. 2003. №1. С. 81-86 (с изменениями)).   Приглашение   Южная Карелия не похожа на ту Карелию, которую мы привыкли представлять. Нет, здесь все карельское...

03-03-2011 Просмотров:4181 Комплексные географические характеристики

Круговые и переходные кривые.

Круговые кривые. Железнодорожные линии (также и автомобильные дороги) в плане состоят из прямолинейных участков, сопряжённых между собой кривыми. Наиболее простой и распространённой формой кривой является дуга окружности. Такие кривые носят...

13-08-2010 Просмотров:117615 Инженерная геодезия. Часть 2.

Ремонт металлических и железобетонных пе…

Металлические балки усиливают постановкой накладок на болтах или приваркой их к балкам перекрытия, наращиванием балок сверху, установкой дополнительных балок, прикрепляемых к основным балкам, сваркой или болтами, или постановкой шпренгельных тяжей...

15-07-2010 Просмотров:9346 Эксплуатация жилых зданий