Menu

Методика на основі застосування теорії масового обслуговування

Точні результати щодо визначення оптимальної кількості бригад поточного ремонту свердловин дає застосування теорії масового обслуговування. Система масового обслуговування – це ремонтна служба, яка складається із невеликої кількості "каналів" обслуговування – ремонтних бригад. Робота системи масового обслуговування полягає у виконанні потоку вимог чи замовлень, які поступають до неї. Замовлення (виходи свердловин із експлуатації, тобто в ремонт) поступають одна за другою в деякі, взагалі говорячи, випадкові моменти часу. Обслуговування замовлення, що поступило (ремонт свердловини) продовжується якийсь час, після чого канал обслуговування (ремонтна бригада) звільняється і знову готовий для приймання наступного замовлення. Моменти поступлення замовлень випадкові; у більшості випадкова і тривалість обслуговування замовлення. У зв’язку з цим процес роботи системи відбувається нерегулярно: в потоці замовлень утворюються тимчасові згущення і розрідженння. Якщо замовлення, яке поступило і застало усі канали зайнятими, не покидає систему, а стає в чергу й очікує, поки не звільниться який-небудь канал, то така система називається системою з очікуванням. Якщо час очікування замовлення в черзі нічим не обмежується, то система називається чистою системою з очікуванням. Існують системи масового обслуговування "з перевагами", де деякі замовлення обслуговуваються пріоритетно перед іншим (свердловини з більшим дебітом). У цьому полягають основні поняття теорії масового обслуговування.

Стосовно до ремонту свердловин нижче розглядається методика розрахунку кількості бригад поточного ремонту, яка враховує потребу в бригадах для ремонту простоюючих свердловин і свердловин, що очікують планово-попереджувальних ремонтів.

Розрахунок починається з визначення середньої густини виходу свердловин в очікування ремонту l:

[image], (1.51)

де N1, N2, …, Nn – кількість свердловин, які очікують ремонту; T1, T2, …, Tn – кількість днів, коли виходила в ремонт однакова кількість свердловин; Т – розглядуваний період часу (наприклад, рік).

Для визначення оптимальної кількості бригад поточного ремонту розраховується щодобова середня потреба свердловин у планово-попереджувальних ремонтах l2.

Відтак визначається середня кількість простоюючих у черзі свердловин n, що очікують бригад поточного ремонту (не враховуючи свердловин, які обслуговуються в даний час) за різної кількості бригад поточного ремонту S, та середня кількість бригад m, які очікують свердловини для здійснення ремонту. Величини n i m визначаються окремо для названих вище категорій свердловин.

В якості оптимальної беруть ту кількість бригад, за якої втрати В будуть мінімальними:

В = В1 + В2 + В3, (1.52)

де В1 – втрати в процесі простоювання свердловин у ремонті; В2 – втрати в процесі простоювання свердловин у черзі на ремонт; В3 – втрати в процесі простоювання бригад поточного ремонту.

Втрати від простоювання свердловин у ремонті

В1 = α τ s c1, (1.53)

де α – коефіцієнт, який враховує збільшення дебіту сусідніх із простоюючою свердловин внаслідок інтерференції (можна брати α = 1 у разі наявності режиму розчиненого газу в покладі або в разі фонтанної експлуатації свердловин з обмеженими дебітами); τ – середня тривалість одного поточного ремонту; s – кількість бригад поточного ремонту; с1 – собівартість видобування 1 т нафти.

Втрати від перебування в черзі простоюючих свердловин за час τ складуть

В2 = α τ nc1, (1.54)

де n1 – кількість простоюючих свердловин.

По свердловинах, які очікують планово-попереджувальних ремонтів, недобір нафти за час τ являє собою різницю між видобутком нафти, який можна було б одержати за цей час у ході їх роботи з відновленим дебітом, і видобутком нафти за цей самий час без проведення планово-попереджувального ремонту. Виходячи з економічної доцільності, планово-попереджувальні ремонти звичайно здійснюють у разі зниження початкового дебіту на 30–40%. Значить, втрати від перебування в черзі свердловин для планово-попереджувальних ремонтів за час τ будуть дорівнювати

[image]. (1.55)

де n2 – кількість свердловин, які очікують планово-попереджувальних ремонтів.

Витрати від простоювань бригад у черзі складуть

В3 = m τ c2, (1.56)

 

де с2 – вартість 1 доби роботи бригади поточного ремонту; m1, m2, – кількість бригад для ремонту простоюючих свердловин.

Загальні втрати складуть:

а) у ході ремонту простоюючих свердловин

В = [αq(s + n1)c1 + m1c2]τ; (1.57)

б) у ході ремонту свердловин, що очікують планово-попереджувальних ремонтів,

В = [αq(s + 0,3n2) + m2c2]τ. (1.58)

Порядок визначення наступний. Спочатку визначають l1 і l2. Середня тривалість одного ремонту τ визначається за фактичними даними попереднього року. За номограмами (рис. 1.3 і 1.4) визначають відповідно:

а) кількість свердловин n1 i n2, що знаходяться в черзі, в залежності від наявності кількості бригад поточного ремонту s;

б) кількість бригад m1 i m2, які очікують свердловин для проведення ремонтів.

Відтак розраховують загальні витрати за час обслуговування окремо для обох категорій свердловин, беручи різну кількість бригад поточного ремонту. Оптимальну кількість бригад беруть за умови мінімальних витрат.

Загальну оптимальну кількість бригад поточного ремонту визначають додаванням оптимальних кількостей бригад для ремонту простоюючих свердловин і для проведення планово-попереджувальних ремонтів.

 

[image]

Рис. 1.3 – Номограма для визначення кількості свердловин, що очікують ремонту

[image]

Рис. 1.4 – Номограма для визначення кількості бригад, що простоюють у черзі

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:4223 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:7423 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:4412 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Ферменные моноопорные основания

Ферменные моноопорные буровые основания могут быть свайными и безсвайными. Последние более удобны при монтаже и транспортировке с одной точки бурения на другую. Буровые установки, смонтированные на базе ферменных моноопорных оснований...

12-01-2011 Просмотров:6064 Морские буровые моноопорные основания

Бурильнi труби

Бурильна колона застосовується для капiтального ремонту свердловин з метою здiйснення ремонтно-вiдновлювальних i ловильних робiт, а також для бурiння нового стовбура у свердловинi, для розбурювання цементних пробок, металевих предметів. Бурильна колона включає...

19-09-2011 Просмотров:6392 Підземний ремонт свердловин

Умови стійкості стінок свердловини

УМОВИ СТІЙКОСТІ СТІНОК СВЕРДЛОВИНИ   Втрата стійкості і руйнування гірських порід, з яких складені стінки свердловини, є небажаним ускладненням при бурінні. Це може статися у випадку, коли напруження в породі досягнуть граничного...

25-09-2011 Просмотров:3706 Механіка гірських порід