Menu

Класифiкацiя комплексу ремонтного обладнання

Класифiкацiя комплексу ремонтного обладнання та iнструменту i схема його розмiщення в робочiй зонi

 

За функцiональною ознакою незалежно вiд виду ремонту серед ремонтного обладнання та iнструменту можна видiлити такi основнi групи:

1. Пiднімальне обладнання – вежа (чи щогла) з помостом i стелажами, пiднімальнi механiзми i талева система.

2. Обладнання, яке використовується для обертання iнструменту – ротор, вертлюг.

3. Противикидне обладнання – превентор, дросель, манiфольд, устатковання гiдравлiчного керування превентером.

4. Обладнання для здiйснення технологiчних процесiв та операцiй – насоснi устатковання, обладнання для гiдророзриву пласта, кислотних оброблень, теплових оброблень, цементування, устатковання для проведення дослiджень і свердловинних робіт, для депарафiнiзацiї тощо.

5. Обладнання для здiйснення допомiжних операцiй – труби, пакери, турбобури.

6. Iнструмент для спуско-пiдiймальних операцiй – елеватори зі штропами, спайдери, ключi, автомати.

7. Iнструмент для внутрiшньосвердловинних робiт – iнструмент для ремонтно-вiдновлювальних чи інакше аварійних робiт (захоплюючий, рiзальний, допомiжнi пристрої), канатний iнструмент, долота тощо.

8. Агрегати для механiзацiї ремонтних i промислових робiт.

9. Засоби малої механiзацiї.

У залежностi вiд виду i мети очікуваного поточного і капітального ремонту застосовують вiдповiдне ремонтне обладнання та iнструмент. Принципову схему розмiщення комплексу обладнання показано на рис. 3.1., причому видом і складністю запланованих робiт визначається комплектнiсть обладнання.

Нижче розглянуто технологiчну характеристику обладнання, яке спільне для декількох технологічних процесів з позицiй його призначення, технiко-технологiчних можливостей та умов його експлуатацiї, а конструктивнi особливостi вивчаються в курсi нафтогазопромислового обладнання. Слід відзначити, що на промислах може застосовуватися різне обладнання, яке або залишилося в експлуатації (з минулих років випуску), або модернізовано, або вже замінено новим (вітчизняним чи імпортним), не розглянутим у цьому підручнику, але загальна характеристика його є подібною. Інше обладнання розглянуто у відповідних розділах конкретних ремонтних робіт.

 

[image]

Рис. 3.1 – Схема розміщення комплексу обладнання для ремонту свердловин: 1 - транспортна база; 2 – лебідка; 3 – вежа; 4 – талева система; 5 - ротор; 6 - робочий майданчик; 7 – поміст

  1. 3.2 Пiднімальне обладнання

У ході ПКРС доводиться пiднiмати труби i штанги великих мас, що потребує використання пiднімального обладнання великої вантажопiднімаль-ностi (до 500 – 1000 кН) i отож громiздкого та важкого.

Пiднімальне обладнання включає: а) вежу (чи щоглу) iз помостом i стелажами; б) пiднімальнi механiзми; в) талеву систему.

  1. 3.2.1 Вежi i щогли

Вежi i щогли – стацiонарнi або пересувнi підіймальні споруди, якi призначенi для пiдвiшування талевої системи і пiдтримування на вазi колони труб чи штанг у ході ремонтних робіт.

До стаціонарних відносяться вежі і щогли експлуатаційні, які залишились після буріння, а також спеціально встановлені для капітального ремонту. На старих промислах вежi (щогли) i стелажi монтувались стацiонарно для кожної свердловини на весь перiод її експлуатацiї. Оскiльки їх використання дуже незначне в часi (близько 2-3 %), тому перейшли на незрівнянно доцiльніше застосування пересувного пiднімального обладнання.

Пересувні вежі і щогли розрізняються за вантажопідіймальністю, висотою і конструкцією. Їх виготовляють із сортового прокату, бурильних та насосно-компресорних труб і насосних штанг.

[image]

Рис. 3.2. – Вежа баштового типу

У залежності від системи опори і передачі навантаження на фундамент,ступеня розбірності і методу складання, вежі підрозділяють на два типи: баштові (рис. 3.2) і щоглові (рис. 3.3). Їх вантажопiднімальнiсть становить 800-3000 кН, висота 28-53 м. Ширше використовують А-подiбнi секцiйнi вежi щоглового типу, якi порівняно з вежами баштового типу менш металомiсткi i зручнiшi для розмiщення обладнання на робочому майданчику та в експлуатацiї.

[image]

Рис. 3.3 – Загальний вигляд бурового устатковання БУ–50Бр з компоновкою низу бурового інструменту для роторного буріння: 1 – долото; 2 – обважені бурильні труби (ОБТ); 3 – бурильні труби; 4 – розширювач; 5 – ведуча труба; 6 – вертлюг; 7 – шланг; 8 – гак; 9 – талевий блок; 10 – талевий канат; 11 – кронблок; 12 – ходовий кінець талевого каната; 13 – лебідка; 14 – ротор; 15 – насоси; 16 – всмоктуючі шланги; 17 – ємності; 18 – трубопровід; 19 – стояк; 20 – система жолобів; 21 – ситогідроциклон; 22 – труба; 23 – дизельелектричний привід.

 

Вантажопiдіймальнiсть експлуатаційних стаціонарних і пересувних щогл менша i становить 150-400 кН, висота 15-22 м. Пересувнi телескопічні щогли монтують на спецiальних вiзках. Щогли застосовують під час ремонту неглибоких свердловин (рис. 3.4).

Під час проведення ремонтних робіт вежі і щогли піддаються значним навантаженням. Тому необхідно їх періодично ретельно оглядати: після складання і підіймання, до і після транспортування в зібраному вигляді, перед ловильними роботами, опусканням колон, після сильного вітру, нафтогазопроявів і т.д. У процесi експлуатацiї вежi i щогли слiд також перiодично оглядати, звертаючи увагу на прямолiнiйнiсть нiг, стан фундаменту i з’єднин та iнше. Вежа (щогла) повинна бути вiдцентрована вiдносно осi свердловини.

[image]

Рис. 3.4. – Щогла ЩЕСН–22х25

Технічні характеристики їх подано в табл. 3.1, 3.2 і 3.3

Робочий майданчик навколо гирла свердловини споруджують iз бутобетону з дерев`яним настилом (товщиною не менше 70 мм) i похилом (0,03° і зі сторони помосту 0,015°) чотирьох сторiн до гирла. Фланець експлуатацiйної колони повинен перевищувати майданчик по висотi не менше 0,5 м. Розмiри майданчика становлять не менше 4х6 м, 3х4 м чи 4х5 м для використання вiдповiдно стацiонарної вежi, щогли чи самохiдного пiднімального устатковання (рис. 3.5).

[image]

Рис. 3.5 – Облаштування гирла свердловини для встановлення агрегатів, розташування якорів для кріплення відтягів і конструкція основи агрегатів: 1 – якір вітрових відтягів; 2 – вітрові відтяги; 3 – переважаючий напрям вітру; 4 – приймальний поміст; 5 – робочий майданчик; 6 – підвежовий майданчик (під ноги вежі); 7 – основа під агрегат; 8 – вантажні відтяги; 9 – в’їзд на основу; 10 – якір вантажних відтягів; 11 – гирло свердловини; 12 – верстат-качалка

Таблиця 3.1 – Технічна характеристика веж баштового типу

Параметри

В1–300–53

ВМ–41М

ВМ–28

ВЕС–28–100

ВЕС–28–80

Номінальна вантажопідіймальність на гаку, кН

3000

1500

1100

1000

800

Висота, м

53

41

28

28

28

Розміри основ, м:

верхньої

нижньої

 

2х2

10х10

 

2х2

8х8

 

2х2

8х8

 

2х2

10х10

 

2х2

8х8

Висота отвору воріт, м

10,5

8,0

8,0

12,0

12,0

Вантажопідіймальність козлів, кН

60

30

30

30

30

Маса, т

50,5

14,5

14,0

17,7

17,1

Таблиця 3.2 – Технічна характеристика А-подібних веж щоглового типу (стаціонарні і в комплекті з буровим устаткованням)

Параметри

ВАС–42

БУ–80Бр

Номінальна вантажопідіймальність, кН

2000

800

Висота від шарнірної опори до підкронблочної балки, м

42,8

40,3

Відстань між опорами ніг, м

9,2

6,2

Відстань між опорними шарнірами підкронблочної балки, м

2,5

1,5

Відстань між опорами ніг і підкосу, м

6,0

6,5–7,0

Маса, т

24,0

18,2

Таблиця 3.3 – Основні параметри експлуатаційних стаціонарних і пересувних щогл

Тип щогли

Вантажопідіймальність, кН

Висота, м

Відстань між опорами ніг, м

ЩЕСН–15х15

150

15

4

ЩЕСН–17х25

250

17

4

ЩЕСН–22х25

250

22

4

ПЩ–40

400

22

 

ПЩ–20

200

14,5

 

Приймальний помiст i стелажi споруджують бiля вежi чи щогли на рiвнi робочого майданчика з похилом вiд нiг вежi; вони призначенi для укладання труб i штанг під час виконання спуско-пiднімальних операцiй.

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:4817 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:7998 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:4854 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Химический состав и структура минералов…

Как было показано в гл. 1, химический состав и структура минералов играют столь же важную роль в минералогии, как и основные законы кристаллохимии. Поэтому необходимо более подробно рассмотреть изменения химических...

13-08-2010 Просмотров:8406 Генетическая минералогия

Методика на основі аналізу балансу сумар…

Ця методика дає змогу визначити оптимальну кількість ремонтних бригад (поточного і капітального) ремонту та нормативи на простій свердловин у недії, в очікуванні ремонту і в ремонтах. В основу даної методики...

19-09-2011 Просмотров:3888 Підземний ремонт свердловин

Газонасыщенность и кинетика выделения га…

При масс-спектрометрическом мониторинге газовыделения идентифицировались следующие соединения: H2, He, N2, H2O, CO, CH4, CO2. Определялась скорость газовыделения в режиме непрерывного нагрева образцов в вакууме. Характерной особенностью процесса дегазации на исходных...

15-11-2010 Просмотров:4783 Сейсмический процесс