Menu

Картографічна проекція й система плоских прямокутних координат

Щоб зобразити на площині сферичну поверхню Землі у вигляді карти, на площину переносять мережу меридіанів і паралелей - картографічну сітку - і потім за географічними координатами точок земної поверхні будують карту. Спосіб перенесення сітки зі сферичної поверхні на площину називається картографічним проектуванням. Існує багато способів картографічного проектування й видів проекцій. Їх вибирають залежно від призначення карти та допустимих виду й величини перекручувань (викривлень) при проектуванні сферичної поверхні на площину. У геодезії доцільно застосовувати таку проекцію, що не спотворювала б кутів, тобто зберігала б подобу зображуваних фігур. Такі проекції називають рівнокутними.

[image]

Рис. 3.3. Поперечна циліндрична проекція Гаусса - Крюгера (а) і зональна система координат (б):

1 - зона, 2 - координатна сітка, 3 - осьовий меридіан, 4 - вісь В, 5 - екватор, 6 - проекція осьового меридіана, 7 - проекція екватора

У Росії топографічні карти будують у рівнокутній поперечній циліндричній проекції й відповідної їй системі плоских прямокутних координат Гаусса - Крюгера (названа по імені німецьких учених, що запропонували цю проекцію й формули для застосування її в геодезії).

Проекцію Гаусса — Крюгера (рис. 3.3, а) одержують, проектуючи земну кулю на поверхню циліндра, що торкається Землі, по якому-небудь меридіану. Щоб перекручування довжини ліній не перевищували меж точності масштабу карти, проекційну частину земної поверхні обмежують меридіанами з різницею довгот 6°, а при складанні планів у масштабах 1:5000 і крупніше — 3°. Така ділянка називається зоною. Середній меридіан 3 кожні зони називається осьовим. Рахунок зон ведеться від Гринвічського меридіана на схід.

Після розгортання циліндра в площину осьовий меридіан зони й екватор 5 зобразяться взаємно перпендикулярними прямими лініями 6 (проекція осьового меридіана) і 7 (проекція екватора).

Зображення осьового меридіана й екватора приймають за осі зональної системи прямокутних координат (рис. 3.3, б) з початком у точці їхнього перетинання. Із зображенням осьового меридіана сполучають вісь абсцис X, а екватора - вісь ординат У.

Для всіх точок на території нашої країни абсциси мають позитивне значення. Для того щоб ординати точок також були тільки позитивними, у кожній зоні ординату початку координат приймають рівною 500 км. Таким чином, точки, розташовані на захід від осьового меридіана, мають ординати менше 500км, а до сходу - більше 500км. Ці ординати називають перетвореними.

Для зручності користування плоскими прямокутними координатами на кожен аркуш топографічної карти, починаючи з масштабу 1:200000, наносять сітку квадратів, що називається кілометровою сіткою. Сторони квадратів паралельні осям Х и У даної зональної системи координат. Розміри сторін залежать від масштабу карти. Наприклад, на картах масштабів 1:10000...1:50000 сторони квадратів відповідають 1км на місцевості.

Так як осьові меридіани зон не паралельні один одному, кілометрові сітки двох суміжних зон не збігаються, тому на картах, розташованих у межах 2° по довготі уздовж західної й східної границь зони, показують виходи координат сітки сусідніх зон.

 

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:5075 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:8272 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:5066 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Силы, действующие на шатунные и коренные…

Шатунная шейка (шейка кривошипа) нагружается силой S, а. передаваемой шатуном от верхней головки шатуна, и центробежной силой К'. Для удобства расчетов вначале определяют значении составляющих силы S — сил Т...

25-08-2013 Просмотров:9084 Основы конструирования автотракторных двигателей

Цели и задачи геологического картировани…

Целью геологического картирования является всестороннее изучение геологического строения, полезных ископаемых и составление геологической карты исследуемого района в выбранном масштабе. Главным методом при геологическом картировании является проведение по определенным методикам визуальных наблюдений...

01-10-2010 Просмотров:14803 Геологическое картирование, структурная геология

Геодезичні роботи при щитовій проходці

При спорудженні тунелю щитовим способом тунельного оброблення, що складається із чавунних або залізобетонних тюбінгів або блоків, збирається усередині оболонки щита. Тому положення кілець тунельного оброблення в плані й по висоті...

30-05-2011 Просмотров:3890 Інженерна геодезія