Menu

Геодезичне обґрунтування для будівництва гідротехнічних споруд

Для геодезичного забезпечення будівництва гідровузлів, як правило, створюють спеціальну розбивочну мережу. Ця мережа є основою для виконання всіх видів будівельних розбивок і забезпечення монтажних робіт. Цю мережу використовують також для спостережень за деформаціями берегів ріки й споруд гідровузла.

Планову розбивочну мережу на площадці будівництва гідровузла розвивають у вигляді тріангуляції, полігонометрії й лінійно-кутових побудов. Будують її у дві або в три щаблі.

У якості першої (вихідної) рівня звичайно застосовують тріангуляційні або лінійно-кутові мережі. Точності характеристики цих мереж такі ж, як й у державних тріангуляційних мереж відповідних класів.

Необхідний розряд мережі вибирають залежно від типу об'єкта, займаної їм площі, розмірів його основних споруд. Точності характеристики мережі 1 розряду визначають розрахунковим шляхом, виходячи із заданої точності кінцевих результатів вимірів.

Мережу будують як локальну в будівельній системі координат, приймаючи за вісь абсцис розбивочну вісь греблі, а один з пунктів закріплення цієї осі - за початковий. Для вв'язування розбивочних і знімальних робіт розбивочну мережу прив'язують до пунктів дослідницької мережі.

Мережу редукують не на поверхню референц-еліпсоїда, як це роблять для державних мереж, а на поверхню відносності з висотою Нотн = (Н12)/2, де Н1 і Н2 - висоти підстави й гребеня греблі. Редукційне виправлення в обмірювані довжини ліній S за перехід на поверхню відносності обчислюють по наближеній формулі

[image] (26.1)

де Низм - середня висота вимірюваної лінії; Rm - середній радіус Землі, рівний 6370км.

Пункти мережі закріплюють поза зоною виробництва будівельних робіт й у стійких ґрунтах. При цьому використовують трубчасті знаки або бетонні тумби висотою 1,2м, постачені пристосуваннями для точного центрування теодоліта й візирних цілей.

Зрівняння мережі роблять строгим способом, широко використовуючи для цієї мети ЕОМ.

Для детальної розбивки окремих споруд гідровузла основна мережа згущається мережею пунктів другого порядку, розміщених поблизу зводимих споруд, на бортах котловану й перемичках, по можливості сполучаючи їх із точками закріплення розбивочних осей. Детальні мережі розвиваються з точністю розбивки відповідних осей і характеризуються середніми квадратичними помилками взаємного положення пунктів 3 - 5мм. Мережі будуються у вигляді полігонометрії, мікротріангуляції, мікротрилатерації. При необхідності пункти цих мереж редукуються відповідно до проектного розташування осей.

Приведемо схему розбивочної тріангуляційної мережі гідровузла (рис. 26.2), що складає з пунктів А - F першого рівня й пунктів 1 - 8 другого рівня. Частина пунктів другого рівня розташовується на перемичці котловану першої черги будівництва.

[image]

Рис. 26.2. Розбивочна тріангуляційна мережа гідровузла

При необхідності подальше згущення розбивочної мережі роблять по точках, що закріплює осі конструктивних елементів (окремі секції греблі, будинку ГЕС, шлюзи, портові споруди й т.п.). Ці побудови здійснюють шляхом прокладання полігонометричних ходів, зарубками, створними побудовами.

Оскільки пункти розбивочних мереж другого й третього порядку розташовуються в зоні будівельних робіт, те їхню стійкість періодично контролюють щодо найбільш стабільних пунктів вихідної розбивочної основи.

Висотне обґрунтування на території будівництва гідровузла будують також у кілька щаблів. Використовують його не тільки для забезпечення будівельних робіт, але й для спостережень за опадами зводимих споруд. Тому вихідне висотне обґрунтування, наприклад для бетонних гребель, може створюватися нівелюванням II класу, а в окремих випадках і нівелюванням, що відповідає по точності I класу. Подальше згущення висотної мережі роблять ходами III й IV класів, а також технічним нівелюванням. Нівелювання III й IV класів може служити вихідним у випадку, коли на етапі будівництва немає необхідності у високоточних спостереженнях за опадами.

Схема висотної розбивочної мережі визначається, виходячи з конкретного компонування й конструктивних особливостей гідровузла. Опорна мережа першого рівня будується у вигляді одиночного нівелірного ходу або системи ходів, що зв'язують у висотному відношенні обоє берега ріки й опираються на вихідних реперів 1, 2 і кущі реперів (рис. 26.3). Нівелірні ходи другого рівня, опираючись на

[image]

 

Рис. 26.3. Висотна опорна мережа для будівництва гідровузла

репери першої, рівномірно охоплюють всі об'єкти гідровузла, утворюючи невеликі по довжині замкнуті полігони. Відстані між суміжними реперами не повинні перевищувати 200 - 400м, щоб висоти можна було передати на споруди із двох-трьох установок нівеліра.

Пункти висотної мережі закріплюються ґрунтовими й скельними реперами.

Висотна розбивочна мережа зрівнюється як вільна. Для обчислення позначок у Балтійській системі один з вихідних реперів розбивочної мережі прив'язують до найближчого репера мережі, створеної при дослідженнях.

Для будівництва каналів і споруд, пов'язаних з ним, використовують обґрунтування, створене в процесі виконання дослідницьких робіт. Планове обґрунтування розвивають у вигляді ходів полігонометрії, що прокладають уздовж траси каналу. Залежно від щільності пунктів державної тріангуляції в районі будівництва каналу прокладають полігонометрію IV класу із граничною довжиною ходів до 30км або полігонометрію 1 розряду з довжиною ходів до 15км. При створенні висотного обґрунтування вибір класу нівелювання так само залежить від відстані між вихідними реперами, але, крім того, від ухилу дна каналу. При можливості прив'язки до нівелірної мережі I й II класів уздовж траси каналу прокладають основний хід нівелювання III класу, прив'язуючи його через 75км. Опираючись на цей хід, розвивають полігони або ходи нівелювання IV класу довжиною до 25км. На трасі каналу репери встановлюють через 2 - 3км.

Для будівництва гідротехнічних водопідводячих тунелів створюють спеціальні тунельні мережі.

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:5010 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:8202 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:5018 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Послiдовнiсть робiт з капiтального ремон…

Спочатку здiйснюють пiдготовчий комплекс робiт. Потім виконуються основнi комплекси робiт (рис. 2.2) в такiй послiдовностi. 1. Перевiряють технiчний стан устатковання гирла свердловини, яке обв’язує колони обсадних труб i герметизує мiжколоннi простори. У...

19-09-2011 Просмотров:3960 Підземний ремонт свердловин

Зміна дебіту свердловини в часі

Зміну дебіту свердловини в часі в міру зношування насоса подано А.Н. Адоніним у вигляді рівняння параболи: , (1.59) де q – поточний дебіт нафти свердловини у будь-який момент часу між двома ремонтами; qo –...

19-09-2011 Просмотров:4273 Підземний ремонт свердловин

4.5. Множественность КГХ-мифов

Обратимся теперь к некоторым отдельным аспектам КГХ-мифов, связанным с их внутренней структурой. Ключевой феномен, ускользавший пока что от нас в рассмотрении мифов – множественность. Итак, «всякий знак что-нибудь означает, самого ли...

03-03-2011 Просмотров:4350 Комплексные географические характеристики