Menu

Геодезична підготовка проекту

Перед виносом у натуру проекту інженерного споруди необхідно виконати спеціальну геодезичну підготовку, що передбачає його аналітичний розрахунок, геодезичну прив'язку проекту, складання розбивочних креслень, розробку проекту виробництва геодезичних робіт (ППГР).

Для виносу споруди в натуру необхідно мати на місцевості геодезичні пункти з відомими координатами. У цій же системі повинні бути отримані координати основних точок споруди, що визначають його геометрію. Координати пунктів геодезичної розбивочної основи визначають за результатами вимірів, проведених при її створенні. Координати ж точок, що належать спорудженню, визначають графічно або обчислюють аналітично. При цьому використовують основні креслення проекту: генеральний план, що визначає склад і місце розташування споруди; робочі креслення, на яких у великих масштабах показані плани, розрізи, профілі всіх частин споруди з розмірами й висотами деталей; план організації рельєфу; плани й профілі доріг, підземних комунікацій.

Весь комплекс геодезичної підготовки проекту складається з аналітичного розрахунку елементів проекту. За значеннями проектних розмірів і кутів знаходять у прийнятій системі проектні координати основних точок споруд, елементів планування й благоустрою (осей проїздів, комунікацій, доріг і т.п.).

Одночасно контролює правильність нанесення розмірів на кресленнях.

Розрізняють три способи геодезичної підготовки проекту: аналітичний, графоаналітичний і графічний.

При аналітичному способі всі дані для розбивки знаходять шляхом математичних обчислень, причому координати існуючих будинків і споруд визначають безпосередньо геодезичними вимірами в натурі, а розміри елементів проекту задають, виходячи з технологічних розрахунків. Цей спосіб застосовують в основному при реконструкції й розширенні підприємств, у стиснутих умовах забудови.

Частіше застосовують графo-аналітичний спосіб, коли положення вихідних точок визначають графічно з топографічного плану, а інших точок, жорстко пов'язаних з вихідними, аналітично. Наприклад, для визначення положення будинку на місцевості за топографічним планом знаходять координати одного з кутів будинку й дирекцiйний напрямок на інший кут. Далі по проектних розмірах обчислюють координати всіх інших кутів будинку.

Якщо проект споруди не пов'язаний з існуючими будовами, то іноді застосовують графічний спосіб проектування, при якому всі планувальні елементи визначаються графічно за топографічним планом. Розрахунок проекту роблять по графічних координатах всіх його головних точок. Щоб зменшити, по можливості, вплив деформації планів, до визначення графічних координат вимірюють дійсні розміри квадратів координатної сітки. Для великомасштабних планів вони повинні бути рівні 100 мм. При відхиленні сторін квадрата на величину, що не перевищує 0,2 мм, координати визначають у такий спосіб. Через обумовлену точку i проводять прямі, паралельні осям координат. Вимірюють відстані а й b відповідно від південної й північної сторін квадрата координатної сітки до обумовленої точки, a1 і b1 - від західної й східної сторін. Координати точки обчислюють по формулах

[image] (17.1)

де х0й у0 - координати південно-західного кута квадрата координатної сітки.

Для виносу проекту в натурі незалежно від способу проектування всі його геометричні елементи повинні бути строго математично пов'язані між собою й з наявними на площадці капітальними будинками й спорудами. Це необхідно для усунення впливу на точність розбивочних робіт помилок у прийняті для проектування вихідних даних (координатах, висотах, довжинах ліній), особливо взятих графічно із плану.

При аналітичному розрахунку проекту вирішується ряд типових геодезичних завдань. Найпоширенішими є прямі й зворотна геодезичні завдання.

Якщо точка і споруди розташована на відомих відстанях Si по напрямку дирекцiйного кута і, від вихідної точки А с координатами хА і уА, то координати точки і будуть рівні

[image] (17.2)

Для заданого прямолінійного відрізка з координатами кінцевих точок хА, уА і хВ, уВ дирекційний кут АВ і довжину S обчислюють по формулах

[image] (17.3)

Часто виникає необхідність визначити координати х0 й у0 точки перетинання двох прямолінійних відрізків АВ і CD, заданих координатами хА, уА; хВ, уВ; хC, уC, xD, yD. Для цього використовують формули

(17.4)

де[image]

[image]

Кут між двома прямими АВ і CD, заданими координатами кінців, визначається як різниця дирекційних кутів а цих ліній

[image] (17.5)

де АВ і CD визначаються, використовуючи формули (17.3).

Координати точки K перетинання прямою АВ і круговою кривою радіуса R обчислюють у такий спосіб. Якщо відомі координати точок А, B i центра O кривої, то по формулах (17.3) знаходять дирекційні кути АО, АВ і довжину SAO. Сторону SАK обчислюють за формулою

[image] (17.6)

де

[image]

Використовуючи координати точки А, довжину SАK і дирекційний кут АK= АВ, визначають координати точки К.

Крім наведених, вирішують завдання по визначенню рівнянь ліній, паралельних і перпендикулярних до заданого; координат центрів кругових споруд; головних елементів і координат характерних точок кривих.

При геодезичній підготовці проекту виконують його прив'язку.

Прив'язкою проекту називають розрахунки геодезичних даних (розбивочних елементів), по яких виносять його в натуру від пунктів разбивочної геодезичної основи або опорних капітальних будов. Розбивочними елементами служать відстані, кути й перевищення, вибір і розрахунок яких залежать від прийнятого способу розбивки.

Результати геодезичної підготовки проекту відображають на розбивочних кресленнях. Розбивочне креслення є основним документом, по якому в натурі виконуються розбивочні роботи.

Його становлять у масштабах 1:500 - 1:2000, а іноді й крупніше залежно від складності споруди або його елементів, які виносяться в натуру. На розбивочному кресленні показують: контури будинків, що виносять, і споруд; їхні розміри й розташування осей; пункти розбивочної основи, від яких виробляється розбивка; розбивочні елементи, значення яких підписуються прямо на кресленні. Іноді на розбивочному кресленні вказують значення координат вихідних пунктів у прийнятій системі, довжини й дирекційні кути вихідних сторін, позначки вихідних реперів й інші дані, які використовувались для геодезичної підготовки проекту. Ці дані можуть служити й для контролю в процесі розбивки й після її завершення.

Для забезпечення точності й своєчасності виконання геодезичних робіт на будівельному майданчику становлять спеціальний проект. У проекті виробництва геодезичних робіт (ППГР), що є складовою частиною загальбудівельного проекту, розглядаються: побудова вихідної розбивочної основи; організація й виконання розбивочних робіт, виконавчих зйомок; застосування відповідних приладів для забезпечення необхідної точності вимірів й інші питання, що залежать від конкретного об'єкта й умов його будівництва.

 

Оставьте свой комментарий

Оставить комментарий от имени гостя

0
  • Комментарии не найдены

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:3418 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:6481 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:3562 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Обладнання для цементування та змішуванн…

Воно включає цементувальнi насоснi устатковання (агрегати), цементувальну головку та змiшувальнi устатковання. Особливiсть цих насосних устатковань – наявнiсть цементного бачка – зумовлена їх призначенням. Цементувальні насосні устатковання призначені для приготування, нагнітання і...

19-09-2011 Просмотров:7734 Підземний ремонт свердловин

Нерівноточні виміри

Нерівноточними називають такі виміри l1, l2, l3, ..., ln які виконані відповідно з різними середніми квадратичними помилками m1, m2, m3, .... mn, за рахунок різної кількості прийомів, використання приладів...

30-05-2011 Просмотров:7298 Інженерна геодезія

Глава 4. Рудный микроскоп

ГЛАВА 4. РУДНЫЙ МИКРОСКОП: ОПТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА, НАСТРОЙКА, ПРИЕМЫ РАБОТЫ     Главной особенностью рудных микроскопов является приставка опак-иллюминатор (рис. 11), крепящийся непосредственно к основанию тубуса микроскопов типа МИН-9 и «ПОЛАМ» или встроенных в...

03-03-2011 Просмотров:9434 Рудная минераграфия