Menu

Фактори, що впливають на абразивність гірських порід

Абразивність гірської породи, як і будь-який інший показник механічних властивостей, відображає її прояв у конкретних умовах роботи. Зміна цих умов може стати причиною такої суттєвої зміни процесу зношування, що отримані в інших умовах показники не будуть ні якісно, ні кількісно характеризувати цей процес.

Усі фактори, які впливають на процес абразивного зношування, можна умовно розділити натри групи: природні, технічні і технологічні.

Головними природними факторами є мікротвердість породоутворюючих мінералів; різниця між мікротвердістю різних складових мінералів; твердість породи; розміри і форма кристалітів чи уламків, з яких складається порода; шорсткість поверхні породи, фізико-хімічні властивості пластового флюїду та ін.

Абразивність породи із збільшенням мікротвердості складових мінералів в цілому зростає. Однак, якщо внутрішня структура породи така, що на її поверхні немає виступів ( шорсткість поверхні незначна), її абразивність буде невеликою.

Різниця мікротвердості мінералів, з яких складається порода, істотно впливає на абразивні властивості останньої. Якщо різниця мікротвердості велика, то порода, як правило, є сильно абразивною. Але при цьому суттєвим є абсолютне значення мікротвердості найтвердіших і найм’якіших мінералів. Коли найбільша мікротвердість менша за твердість металу, то виступи на поверхні породи будуть зминатися, і дряпання чи мікрорізання не буде; коли ж найменша мікротвердість не забезпечує утримання твердіших частинок в масиві, кристаліти будуть вириватися з породи і перекочуватися між породою та інструментом, виконуючи функцію своєрідного підшипника.

На взаємозв’язок твердості породи за штампом і абразивністю є різні погляди. За дослідженнями А.І. Співака порода з меншою твердістю має більшу абразивність. Л.І. Барон прийшов до висновку, що чіткої залежності між твердістю і абразивністю немає. За дослідженнями А.І Волобуєва (ІФНТУНГ) найабразивнішими є породи середньої твердості, однак розкид експериментальних даних для таких порід найбільших. Для твердих порід отримано стабільніші показники абразивності, а у м’яких породах отримано менші показники абразивності, хоча розкид даних є суттєвим.

Розміри і форма мінеральних зерен також визначають абразивність породи. Із збільшенням розмірів мінеральних частин зменшується кількість контактів породи з металом, відповідно зростають контактні тиски і при достатній мікротвердості мінералів може початися процес мікрорізання – абразивність буде більшою. Якщо порода складається із загострених уламків чи кристалітів, абразивність породи також більша.

Фізико-хімічні властивості пластового флюїду можуть суттєво впливати на абразивне зношування, але цей вплив може бути різним залежно від того, які процеси –охолодження, змащування, корозійний вплив, оновлення ріжучих виступів – є основним. Наприклад, якщо пластовий флюїд – нафта, вона діє як мастильний матеріал, і абразивність зменшиться. Якщо ж пластовий флюїд має високу мінералізацію, то абразивність збільшиться за рахунок корозійно-дисперсних процесів.

До технічних факторів, що впливають на абразивність порід, належить насамперед твердість матеріалу, з якого виготовлений буровий інструмент, його пружні властивості (зокрема, модуль Юнга), форма деталі.

Якщо мікротвердість металу більша за мікротвердість мінералів, то абразивне зношування буде незначним.

Чим жорсткіший матеріал, що контактує з породою, тим імовірніше збільшення абразивного зношування, зрозуміло, при інших рівних умовах. Це пояснюється тим, що в жорсткішому тілі виникають більші контактні тиски. І, навпаки, в податливішому матеріалі динамічні навантаження зменшуються, що зменшує його зношування.

Що до форми деталей бурового інструменту – загострені тіла зношуються інтенсивніше, аніж тіла заокругленої, притупленої форми. Саме тому в шарошкових долотах, призначених для буріння в абразивних породах, використовується озброєння сферичної чи заокругленої форми, хоча з точки енергетики руйнування породи сфера є не найкращим індентором.

З технологічних факторів, що впливають на абразивне зношування, слід назвати контактний тиск, швидкість ковзання(кочення), фізико-хімічні властивості промивальної рідини, схему взаємодії елементів долота з породою.

При збільшенні контактних тисків абразивне зношення також зростає. Збільшується воно і з ростом швидкості ковзання (кочення), хоча коефіцієнт тертя може зменшитися внаслідок виникнення пластичних деформацій і зміни температурного режиму.

В зв’язку з цим виникає цікаве практичне питання, на якому режимі краще руйнувати породу: при значному навантаженні і малій швидкості обертання породоруйнівного інструменту ( так званий „силовий режим”), чи навпаки – зменшити навантаження на долото і збільшити швидкість його обертання („швидкісний режим”)? В твердих абразивних породах доцільно використовувати „силовий режим”, а м’яких мало абразивних породах – „швидкісний режим”. Для руйнування м’якої породи достатньо незначних контактних тисків, а збільшення швидкості обертання долота забезпечить більшу частоту взаємодії елементів долота з породою і, відповідно, зростання механічної швидкості буріння. У твердих породах контактні тиски, які забезпечать об’ємний режим руйнування, є великими. Через технічні і технологічні обмеження при цьому не вдається забезпечити великі швидкості ковзання чи кочення.

Щодо впливу фізико-хімічних властивостей бурового розчину, в якому відбувається взаємодія інструменту з породою, то вона аналогічна дії природних пластових флюїдів, про що говорилося раніше. Абразивне зношування можна суттєво зменшити, якщо в циркуляційний агент додати спеціальні мастильні домішки. Слід лише додати, що в буровому розчині можуть знаходитися хімічні реагенти, які попереджують ускладнення, але чинять на інструмент корозійну і дисперсійну дію.

Як впливає на абразивне зношування схема взаємодії породоруйнуючих елементів з породою розглянемо на прикладі роботи двох типів доліт: ріжучої і дроблячої дії.

У доліт ріжучої дії породоруйнуючі елементи постійно контактують з породою, проходячи за один оберт значний шлях (робота сил тертя пропорційна шляху), тому в абразивних породах зношення такого інструменту буде великим.

При роботі доліт дроблячої дії руйнування породи відбувається за рахунок втискування, взаємне переміщення елементів озброєння долота і породи є мінімальним, тому зношування буде меншим.

Оставьте свой комментарий

Оставить комментарий от имени гостя

0
  • Комментарии не найдены

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:2427 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:4953 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:2384 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Наши рекомендации

Еще материалы

Описові моделі процесів руйнування гірсь…

ОПИСОВІ МОДЕЛІ ПРОЦЕСІВ РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД ПРИ БУРІННІ СУЧАСНИМИ ДОЛОТАМИ Із усіх можливих способів заглиблення свердловин найпоширенішим є механічне руйнування гірських порід шляхом послідовного впорядкованого контактування інденторів ( тобто елементів озброєння...

25-09-2011 Просмотров:3631 Механіка гірських порід

Трилатераційні мережі

Метод трилатерації застосовують для побудови інженерно-геодезичних мереж 3 й 4 класів, а також мереж згущення 1 й 2 розрядів різного призначення. Приведемо найпоширеніші вимоги до мереж (табл. 4). Мережі трилатерації, створювані...

30-05-2011 Просмотров:3100 Інженерна геодезія

Обстеження стовбура свердловини

Метою обстеження є визначення глибини вибою i рiвня рiдини, перевiрка стану експлуатаційної колони, фільтрової зони i стовбура свердловини, встановлення наявностi в ньому дефектiв, аварiйного підземного устаткування i зайвих предметiв. Обстеження стовбура...

19-09-2011 Просмотров:3294 Підземний ремонт свердловин