Menu

Дослідження площинних споруд

Склад й обсяг інженерних досліджень залежать від розмірів майданного споруди. Склад досліджень на невеликих ділянках обмежується основними дослідженнями: інженерно-геодезичними, інженерно-геологічними, гідрометеорологічними.

Для більших площинних споруд виконують всі інженерні дослідження: інженерно-геологічні, інженерно-геодезичні; грунтово-геоботанічні; гідрометеорологічні й санітарно-гігієнічні; для земельно-господарського пристрою, озеленення й вертикального планування території; по інженерних мережах, транспорту, будівельним матеріалам і т.п.

Кожен майданчик, що призначається для будівництва споруд, повинен відповідати певним технічним вимогам, що задовольняють умовам нормальної експлуатації й мінімальних витрат на підготовчі роботи й освоєння. Тому одне з найважливіших завдань досліджень - вибір у даному районі майданчика із заданими технічними вимогами.

Майданчик вибирають по можливості в мало пересіченій, малопридатній для сільського господарства місцевості зі сприятливими для будівництва геологічними й гідрогеологічними умовами. Розміри ділянки і її конфігурація повинні відповідати розмірам запроектованої споруди й розташуванню комунікацій з урахуванням перспективи його розширення в майбутньому.

Майданчик повинен розташовуватися таким чином, щоб його можна було з'єднати з найближчими залізничними й автодорожніми магістралями без великого обсягу земляних робіт і зведення великих мостових переходів, які не тільки здорожують будівництво, але й подовжують строки освоєння майданчика.

Рельєф ділянки повинен бути спокійним, з ухилом в одну сторону або від середини до країв, що забезпечують швидкий стік поверхневих вод. Бажано, щоб загальний напрямок горизонталей був уздовж довгої сторони майданчика, щоб вертикальне планування не вимагало великого обсягу земляних робіт, тобто мінімальні ухили місцевості повинні становити 0,003...0,005, максимальні - 0,06...0,08.

Ґрунти ділянки повинні витримувати такий тиск, щоб при будівництві будинків і споруд можна було обійтися без улаштування дорогих фундаментів. Рівень ґрунтових вод повинен бути нижче позначок дна підвалів і галерей. Ділянка не повинен затоплятися високими паводковими водами.

Промислові підприємства, міста й населені пункти мають потребу в більших кількостях води, тому при виборі місця для таких споруд важливо передбачити наявність водних джерел. Крім того, ці об'єкти в періоди будівництва й експлуатації повинні забезпечуватися гарними під'їзними дорогами, постачанням газом, електроенергією, паливом, водою в басейнах для скидання технічних вод.

Поблизу окремо розташованих промислових об'єктів, аеропортів, гідровузлів повинен бути ділянка вільної території для будівництва житлового селища. Наявність поблизу майданчика кар'єрів будівельних матеріалів значно здешевлює і прискорює будівництво.

Вибір ділянки починають у камеральних умовах. Шляхом порівняння варіантів вибирають найбільш вигідний майданчик для польового обстеження. У натурі в першу чергу уточнюють інженерно-геологічні й гідрогеологічні умови майданчика; обстежать можливі підходи під'їзних залізних і шосейних доріг, намічувані випуски каналізаційних колекторів; визначають приблизні витрати на підготовчі роботи з освоєння майданчика; погоджують можливість відводу території, приєднання трас і ряд інших організаційних питань.

Для розробки проекту намічену ділянку й частину прилягаючої до неї території знімають у масштабі 1:2000 з перетином рельєфу через 1 м. Додатково по наявних планах і картам, обновленим і доповненим на місцевості, становлять ситуаційний план району будівництва в масштабі 1:10000 - 1:25000. На цей план наносять контури площадок промислового підприємства, житлового селища, водозабірних й очисних споруд, що існують автомобільні й залізниці, ріки, населені пункти, лісові масиви, кар'єри й родовища будівельних матеріалів, підсобні підприємства, а також намічають траси під'їзних доріг, водоводів, випусків каналізації й ін.

Одночасно з топографічною зйомкою роблять великомасштабну інженерно-геологічну зйомку майданчика. Для складання робочих креслень майданчик для основних споруд знімають у масштабі 1:1000 - 1:500 з перетином рельєфу через 0,5 м і проводять на ній детальну інженерно-геологічну й гідрогеологічну розвідку. Зйомку майданчика роблять топографічними або фотограмметричними методами. На стадії досліджень під проект найбільше доцільно проводити аерофотознімання в масштабі 1:7000 - 1:10000, для того щоб можна було неї використати для складання докладного плану майданчика в масштабі 1:2000 і карти району будівництва в масштабі 1:10000.

При дослідженнях майданчика на стадії робочої документації основні споруди й ділянка житлового селища знімають у масштабі 1:1000 - 1:500.

У таких же масштабах знімають забудовані території, з густою мережею підземних комунікацій. Зйомка так само може бути виконана як фотограмметричними, так і геодезичними методами. При слабко вираженому рельєфі часто роблять нівелювання поверхні по квадратах 20 х 20 або 30 х 30 м. Незалежно від методу зйомки на площадці повинен бути зображений рельєф, закоординовані кути капітальних будинків і споруд і вузлові точки комунікацій, пронівельовані підлоги будинків і складських площадок, брівки доріг, колодязі й т.д.

 

Оставьте свой комментарий

Оставить комментарий от имени гостя

0
  • Комментарии не найдены

Последние материалы

Заключение (Грунты)

При построении курса учитывалась необходимость его использования для различных гидротехнических специальностей и специализаций. В качестве основной части для студентов всех гидротехнических специальностей следует считать обязательным прочтение гл. 1—7. В гл. 8...

25-08-2013 Просмотров:2729 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Представления о решении задач нелинейной механики грунтов

На современном этапе развития нелинейного направления механики грунтов оформились два основных подхода к решению практических задач расчета грунтовых оснований и сооружений: нелинейно-упругий и упругопластический (А. К. Бугров, С. С. Вялов...

25-08-2013 Просмотров:5528 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Прочность грунтов при сложном напряженном состоянии

Для сред и материалов, обладающих сплошностью, предложено много различных условий прочности. Для оценки прочности грунтов наиболее широкое распространение получило условие Мора—Кулона (2.38), не содержащее промежуточного главного напряжения а2 и тем...

25-08-2013 Просмотров:2728 Грунты и основания гидротехнических сооружений

Еще материалы

Выбор значений коэффициентов для расчета…

Бурение разведочных скважин на море, в том числе с моноопорных оснований, начинают преимущественно весной и заканчивают осенью. Стабилизацию моноопоры в грунте морского дна, бурение скважин и демонтаж моноопоры с легких...

12-01-2011 Просмотров:3902 Морские буровые моноопорные основания

Напряженное состояние массива и оценка п…

Напряженное состояние массива и оценка прочностных характеристик криогенных пород Результаты экспериментов по изучению изменения скорости распространения упругих волн и динамических модулей упругости мерзлых пород  льда в напряженно-деформированном состоянии [32, 37, 41...

27-09-2011 Просмотров:4368 Электрические и упругие свойства криогенных пород

Решение задач по топографической карте.

Измерение расстояний на картах и планах. Для измерения расстояния на карте его берут на циркуль-измеритель и переносят на помещённый под южной рамкой карты линейный масштаб. Более точно расстояние измеряют линейкой с...

13-08-2010 Просмотров:50340 Инженерная геодезия. Часть 1.