Географічні координати точки А (рис. 3.5) широту φ і довготу λ визначають на плані або карті, користуючись мінутними шкалами рамок трапеції. Для визначення широти через точку А проводять лінію паралельно рамкам трапецій і беруть відліки в місцях перетинання зі шкалою західної або східної рамок. Аналогічно для визначення довготи через точку А проводять меридіан і беруть відліки по шкалах північної або південної рамок. У наведеному прикладі φ = 54°58,6' Пн. ш., λ = 37°31,0' С. д.

Рис. 3.5. Визначення координат точки на топографічному плані:

1- вертикальна кілометрова лінія, 2- цифрові позначення горизонтальної координатної осі, 3-цифрове позначення вертикальних ліній координатної осі, 4- внутрішня рамка, 5- рамка з мінутамі, 6- горизонтальна кілометрова лінія.

Прямокутні координати ХА та УА визначають відносно кілометрових ліній сітки. Для цього виміряють відстань ∆Х та ∆У по перпендикулярах до ближчих кілометрових ліній з координатами Х₀ та У₀ та знаходять:

Відстані між точками на планах і картах визначають за допомогою лінійного або поперечного масштабів, криволінійні відрізки - приладом курвіметром.

Для виміру дирекційного кута лінії через початкову її точку проводять лінію, паралельну осі абсцис, і беспосередньо при цю точку вимірюють дирекційний кут. Можна також продовжити лінію до перетинання нею найближчої лінії ординат координатної сітки й виміряти дирекційний кут у точці перетинання.

Для безпосереднього виміру істинного азимута лінії через її початкову точку проводять меридіан (паралельно східній або західній рамці трапеції) і щодо нього вимірюють азимут. В зв’язку з тим, що меридіан проводити важко, можна визначити спочатку дирекційний кут лінії, а потім за наведеними формулами обчислити істинний (дійсний) і магнітний азимути.