Интересное из базы знаний
- Геологическое изучение и картирование осадочных пород
Осадочные породы слагают верхние уровни ~ 75% площади земной коры. Мощность их варьирует в широких пределах – от первых метров до 15-20 км. Общий объём осадочных (неметаморфизованных и метаморфизованных) пород составляет около 5% от объёма земной коры, и формировались они на всём протяжении геологической истории Земли – около 3.5 млрд. лет. Основная часть осадков на земной поверхности накапливалась в морских или континентальных водоёмах или на прибрежных...
Кто на сайте:
Трилатераційні мережі |
Метод трилатерації застосовують для побудови інженерно-геодезичних мереж 3 й 4 класів, а також мереж згущення 1 й 2 розрядів різного призначення. Приведемо найпоширеніші вимоги до мереж (табл. 4). Мережі трилатерації, створювані для рішення інженерно-геодезичних завдань, часто будують у вигляді вільних мереж, що складаються з окремих типових фігур: геодезичних чотирикутників, центральних систем або їх комбінацій із трикутниками. Типовою фігурою трилатерації є трикутник з обмірюваними сторонами а, b і с (рис. 13.2). Таблиця 13.4
Кути в трикутнику трилатерації обчислюють по одній з наступних формул:
Рис. 13.1. Схема трикутника трилатерації
Середня квадратична помилка обчисленого кута може бути визначена за формулою
де mа, mь і mс — середні квадратичні помилки виміру сторін; де ha - висота трикутника, опущена з вершини на сторону а. Для лінійно протяжних об'єктів мережа трилатерації створюють із ланцюжка трикутників (рис. 13.3, а). Одним з основних недоліків витягнутого ряду ланцюжка трикутників з обмірюваними сторонами є те, що в таких мережах поперечне зрушення ряду ти істотно перевищує поздовжній mt. При оцінці очікуваної точності ряду рівносторонніх трикутників трилатерації використовують формули: а) для поздовжнього зрушення
Рис. 13.3. Схеми мережі трилатерації з ланцюжку трикутників
де ms - середня квадратична помилка виміру сторін; N - число фігур ряду; б) для поперечного зрушення
де k - порядковий номер сполучної сторони; в) для дирекційного кута сполучної сторони
де S - довжина сторін трикутників. Ще одним недоліком трилатераційних мереж із трикутників є відсутність польового контролю якості вимірів для кожної фігури, тому що сума обчислених кутів трикутника завжди дорівнює 180° при будь-яких помилках вимірів довжин сторін, навіть при грубих промахах. У зв'язку із цим на практиці часто використовують мережі з геодезичних чотирикутників (рис. 13.3, б). У кожному геодезичному чотирикутнику виміряно шість сторін, причому одна з них (кожна) є надлишковою й може бути обчислена, використовуючи результати вимірів інших сторін. Це може служити польовим контролем якості вимірів довжин ліній. Крім того, геодезичний чотирикутник є більше твердою фігурою й ряд, складений з таких фігур, має більше високу точність. Позначка точності ряду геодезичних чотирикутників, що складає із квадратів і зрівняного за умови фігур, може бути виконана по наступних формулах:
Широке поширення в практиці інженерно-геодезичних робіт мережі трилатерації одержали при будівництві багатоповерхових будинків, димарів, градирень, атомних електростанцій, а також при монтажі складного технологічного встаткування. У таких мережах високу точність виміру довжин сторін (до десятих часток міліметра) забезпечують, використовуючи високоточні світловіддалеміри, інварні дроти, а в деяких випадках і жезли спеціальної конструкції. Мережі трилатерації з короткими сторонами прийнято називати мережами мікротрилатерації. Іноді мережі мікротрилатерації є єдино можливим методом створення геодезичного обґрунтування для виробництва розбивочних робіт.
|






![ukrinjgeodes-154.png [image]](/images/ukrinjgeodes/ukrinjgeodes-154.gif)
(13.15)![ukrinjgeodes-159.png [image]](/images/ukrinjgeodes/ukrinjgeodes-159.gif)
(при N непарному),
(13.19)