Талева система служить для передавання тягового зусилля з барабана лебiдки на піднімальний гак, на якому пiднiмається вантаж, і призначена для зменшення тягового зусилля на рухомому кiнцi каната, що намотується на барабан лебiдки. Вона включає кронблок, талевий блок, піднімальний гак, штроп, талевий канат та вiдтяжний (скеровуючий) ролик.

Кронблок (верхнiй блок) – нерухома частина талевої системи, складається зі звареної рами, осi канатних шкiвiв (роликів) на двох опорах, захисного кожуха i допомiжного блока (рис. 3.18, 3.19). Кронблоки виготовляються з різною кількістю канатних шківів і встановлюються на вежі у верхній її частині (табл. 3.7, 3.8). Кронблоки типу КБН призначені для робіт за помірного клімату, а КБ – за помірного і холодного кліматів.

Рис. 3.18 – Кронблоки: а – виконання І для пересувних піднімальних устатковань і стаціонарних експлуатаційних щогл; б – виконання ІІ для стаціонарних експлуатаційних веж; 1 – огорожа; 2 – шків; 3 – опора; 4 – вісь шківів;

5 – кожух; 6 – підкронблочна рама

Рис. 3.19 – Уніфікований кронблок: 1 – шків у зборі; 2 – вісь шківів; 3 – опора; 4 - огорожа; 5 – рама

Таблиця 3.7 – Технічна характеристика кронблоків

Талевий блок – рухома частина талевої системи, яка підвішена на талевому канаті; включає двi зваренi щоки, якi з’єднанi мiж собою зверху траверсою, а знизу – сергою (вухом) для пiдвiшування гака (рис. 3.20, 3.21, 3.22). У центральнiй частинi на осi встановлено канатнi шкiви, якi прикриваються вiдкидними кожухами (табл. 3.9). У залежності від вантажопідіймальності їх теж виготовляють з різною кількістю шківів. Талеві блоки типу БТН призначені для роботи в районах з помірним кліматом, а БТ – з помірним і холодним кліматами.

Рис. 3.20 – Талевий блок: 1 – щока; 2 – боковий кожух; 3 – вісь шківа; 4 – підчіпник; 5 - шків; 6 – серга

Таблиця 3.8 – Технічна характеристика уніфікованих кронблоків і талевих блоків

Рис. 3.21 – Талевий блок ТБН4–75: 1 – траверса; 2 – шківи; 3 – роликопідчіпниками; 4 - вісь; 5 – щоки; 6 – серга; 7 – труба

Рис. 3.22 – Уніфікований талевий блок: 1 – шків у зборі; 2 – вісь шківів; 3 – серга; 4 - щоки; 5 – кожух

Кронблок розташовують на верху вежі (щогли). Талевий блок у талевій системі монтують між кронблоком і гаком так, щоб він міг переміщуватися під час спуско-підіймальних операцій.

Таблиця 3.9 – Технічна характеристика талевих блоків

Піднімальний гак призначений для підвішування елеваторів, вертлюгів та іншого обладнання і пристосувань у процесі спуско-піднімальних операцій (табл. 3.10). Піднімальний гак складається iз основного рогу, траверси, штропу і амортизаційної пружини (рис. 3.23, 3.24, 3.25). На розi встановлено вилиту подушку пiд штроп вертлюга i захисну клямку. Для пiдвiшування штропiв елеватора в гак впресовано стрижень, який утворює боковi роги, що замикаються скобами, які застерiгають штропи вiд зiскакування. У верхнiй частинi траверси шарнiрно закрiплено кiнцi штропу, за який пiдвiшується гак до талевого блока.

Таблиця 3.10 – Технічна характеристика піднімальних гаків

Рис. 3.23 – Піднімальні гаки: а – виконання І; б – виконання 2; 1 – серга; 2 – корпус гака; 3 – пружина; 4 – стовбур гака; 5 – ріг гака; 6 – сідло; 7 – додатковий ріг зі скобою

Рис. 3.25 – Уніфікований піднімальний гак: 1 – ріг гака; 2 – підвіска; 3 – серга

Рис. 3.26 – Уніфікований гакоблок: 1 – талевий блок; 2 – підвіска гака; 3 – ріг гака

З метою зменшення висоти вежi (щогли) гаки сумiщають в одному корпусi з талевим блоком, а всю конструкцiю називають гакоблоком (рис. 3.26).

Талевий канат – це елемент талевої системи, що зв’язує талевий блок з кронблоком (табл. 3.11). Талевий канат виготовляють з сталевого дроту, який зв’язують у пасма одинарного, подвійного чи потрійного сплітання із сталевого дроту (тигельна сталь). Канати зсукують з пасм, які накручують на прядив’яне осердя, що надає канату круглої форми і гнучкості, покращує змащування каната за рахунок просочування прядив’яного осердя змащувальною речовиною (рис. 3.27, 3.28).

Рис. 3.27 – Конструкція талевих канатів

а) б)

Рис. 3.28 – Талеві канати правої (а) та лівої (б) звивки

Таблиця 3. 11 – Характеристика талевих канатів

Діаметр каната повинен бути в 20-25 разів менше діаметра шківа блоків талевої системи. Вiн почергово обкручує шкiви кронблока, нерухомо пiдвiшеного у верхнiй частинi вежi, i рухомого талевого блока. При цьому рухомий його кiнець, що проходить через вiдтяжний ролик, закрiплюють на барабанi лебiдки, а нерухомий – до станини устатковання. Нерухомий кінець талевого каната повинен бути закріплений трьома гвинтовими затискачами, а радіус згину повинен бути рівним не менше дев’яти його діаметрам. Канат не повинен доторкатися елементів підіймальної споруди. Для оснастки талевої системи довжина каната повинна бути такою, щоб за найнижчого положення талевого блока на барабані лебідки залишалось не менше трьох витків каната.

У початковий період роботи канат потрібно навантажувати поступово. Після тривалих простоїв, особливо за низьких температур, опускати і піднімати талевий блок необхідно на низьких швидкостях піднімача для зберіеження мастила каната.

Кріплення ходового кінця каната на барабані лебідки повинно бути надійним, намотування каната на барабан повинно проводитись рівними рядами. На барабані лебідки за найнижчого положення талевого блока повинно залишатися не менше трьох витків.

Стан талевого каната необхідно систематично контролювати. Канат треба зберігати за можливості в чистоті, не допускаючи попадання в нафту, пластову рідину, регулярно проводити змащування. Мастило захищає канат від корозії і охороняє його від зношування; для змащування рекомендується застосовувати машинне масло, а не нафту, яка руйнує канат, особливо прядив’яне осердя.

Талевий канат повинен бути замінений новим, якщо під час огляду його виявиться один з таких дефектів:

- обірване одне пасмо каната;

- на кроці зсукання каната діаметром до 20 мм кількість обірваних дротів становить більше 5 %, а діаметром понад 20 мм – більше 10 % від усієї кількості дротів у канаті;

- одне з пасм втиснуто внаслідок розриву осердя каната;

- канат витягнутий або сплющений і його найменший діаметр складає 75 % і менше від початкового;

- на канаті є скручування (“жучок”);

- знос або корозія 40 % і більше початкового діаметра дротів.

Для періодичного контролю за поточним станом талевого каната, а також для постійного контролю за величиною наробітку талевого каната розроблено вимірювальний комплекс (рис. 3.29). Він дає змогу визначати величину накопичених пошкоджень на талевому канаті (діаметром 25–42 мм), контролювати зміну поперечного перерізу нерухомої струни талевого каната, вимірювати довжину каната. Комплекс живиться від акумулятора (12–21В) або від мережі, похибка вимірювання втрати поперечного перерізу і видовження каната не перевищує ±2 %. Застосування комплексу дає змогу повніше використати ресурс талевого каната і уможливлює безпеку робіт.

Рис. 3.29 – Вимірювальний комплекс для контролю за талевим канатом

Вiдтяжний ролик передбачений для змiни напряму талевого каната вiд барабана лебiдки до кронблока i застерiгає вежу (щоглу) вiд перевертання (рис. 3.30). Він складається з опорної плити, ролика, осі роликопідчіпників, запобіжного кожуха. Ролик має шарнірне обладнання, яке допускає його обертання в горизонтальній і вертикальній площинах. Спрямовуючі ролики випускають вантажопідіймальністю 40 і 80 кН (табл. 3.12). Відтяжний ролик встановлюють біля основи вежі чи щогли на відстані від ноги не дальше 1–1,5 м і кріплять до рамного бруса чи спеціального фундаменту (тумби).

Таблиця 3.12 – Технічна характеристика відтяжних роликів

Рис. 3.30 – Відтяжний ролик ВР–4: 1 – чавунний ролик; 2 – радіальний кулькопідчіпник; 3 – вісь ролика

Під час експлуатацiї талевої системи слiд регулярно перевiряти стан зносу каната, рiвчакiв канатних шкiвiв, надiйнiсть крiплення вузлiв, змащувати пiдшипники та шарнiри i т. д. Виконувати роботи з несправним обладнанням категорично заборонено.