Для відображення просторового положення пункту або будь-якої «точки» у геодезії використовують дві системи координат:

- просторову геоцентричну систему криволінійних координат (широта В и довгота l ), які визначають положення нормалі до референц-еліпсоїда Красовського;

- нормальну висоту Н - відстань від точки до квазі геоїда по нормалі до еліпсоїда.

Супутникові системи визначають прямокутні координати в загально земних системах GРS - у системі координат WGS-84, ГЛОНАСС - у ПЗ-90. У зв'язку із цим виникає завдання перерахування (перетворення, іноді говорять, трансформування) координат у систему координат СК-42 або СК-65, які використовують у нашій країні, або в місцеву систему координат, що часто використовують в інженерній геодезії. Для того, щоб виконати перетворення координат, необхідно визначити параметри перетворення. До параметрів перетворення ставляться:

- координати зсуву почав двох систем координат ∆X_0, ∆Y_0, ∆Z₀;

- кути розвороту осей координат ;

- масштабний коефіцієнт 1 + , використається лише в тих випадках, коли точність визначення масштабного коефіцієнта досить висока (при великій кількості надлишкових вимірів).

Перерахування координат з однієї системи координат в іншу виробляється по формулах:

Для того, щоб визначити параметри перетворення координат, необхідно мати кілька пунктів (принаймні три-чотири), координати яких відомі в обох системах координат. У такому випадку можна обчислити різниці координат однойменних пунктів:

При наявності надлишкових вимірів параметри перетворення знаходять, використовуючи наступну цільову функцію:

Цю операцію не можна вважати ідеально точної, тому що для обчислення просторових координат X, Y, Z, по криволінійних координатах В (широта),L (довгота) і H (нормальна висота) необхідно знати аномалію висоти а, щоб перейти від нормальної висоти до геодезичної висоти:

Аномалія висоти відома в рідких випадках, тому параметри перетворення визначають на обмежену територію, як правило, не більше 20 - 30 км.