Индивидуальный подход к каждому заказчику.


Полный спектр строительных инженерных услуг.


Разработка проектов: экология, литология, архитектура.


Полная послепроектная поддержка, мониторинг.
 
 
 
 
Вы узнали, что Ваш дом ползет...
 
 

Наши рекомендации

 

Интересное из базы знаний

  • Построение выхода пласта на поверхность на карте с топографической основой
    Каждый наклонный слой представляет собой пластообразное геологическое тело, ограниченное снизу и сверху поверхностями напластования (кровлей и подошвой). Пересечения этих поверхностей с эрозионной (дневной) поверхностью называются линиями выхода (или следами выхода) подошвы или кровли слоя на поверхность. Построить выход пласта на поверхность на карте с топографической основой можно, если на топооснове указано положение трёх точек выхода (тогда, прежде...
 

Кто на сайте:

Сейчас 1251 гостей онлайн

Нерівноточні виміри

Нерівноточними називають такі виміри l1, l2, l3, ..., ln які виконані відповідно з різними середніми квадратичними помилками m1, m2, m3, .... mn, за рахунок різної кількості прийомів, використання приладів різної точності, різних умов і т.п.

Для визначення в цьому випадку арифметичної середини, як загального результату, користуються формулою

[image] (5.13)

де Рі - допоміжні числа, які називають вагою вимірів, що визначають ступінь довіри до їхніх результатів. Ваги обчислюють за формулою

[image] (5.14)

де µ - безрозмірний коефіцієнт.

Поняття ваги може бути застосоване й для будь-якої функції F вимірюваних величин. Вага PF функції F при відомій її середньо квадратичній помилці mF обчислюють за формулою (5.15)

[image] (5.15)

Величину µ називають «помилкою одиниці ваги», тому що при Рi = 1 чисельно µ=mi.

 

 

З виразів (5.15) і (5.16)

[image] (5.17)

Величину зворотної ваги називають зворотною вагою й звичайно позначають буквою q для ваги виміру й Q - для ваги функції.

Використовуючи формули (5.13) - (5.17), у практиці проектування геодезичних вимірів й їхньої обробки вирішують два основні завдання:

1) установлення ваг нерівноточних або різнорідних вимірів з метою спільної обробки їхніх результатів;

2) визначення ваги функції нерівноточних вимірів аргументів для одержання середньої квадратичної помилки функції й навпаки.

Приклади подібних рішень розглянуті в розділах другої частини підручника.