Индивидуальный подход к каждому заказчику.


Полный спектр строительных инженерных услуг.


Разработка проектов: экология, литология, архитектура.


Полная послепроектная поддержка, мониторинг.
 
 
 
 
Вы узнали, что Ваш дом ползет...
 
 

Наши рекомендации

 

Интересное из базы знаний

  • Определение недоступных расстояний.
    Если препятствие (река, обрыв, здание) делает расстояние недоступным для измерения лентой, то его измеряют косвенным методом. Так, для определения недоступного расстояния d измеряют лентой длину базиса b (рис. 8.3, а, б) и углы a и b . Из DABC находят d = b sin a / sin (a + b), где учтено, что sin g = sin (180°-a-b) = sin (a + b).  Рис. 8.3. Определение недоступного расстояния   Для контроля расстояние d определяют ещё раз из треугольника ABC1 и при отсутствии недопустимых расхождений вычисляют...
 

Кто на сайте:

Сейчас 1229 гостей онлайн

Методика визначення об`єму ремонтних робiт за мiжремонтним перiодом

Методика визначення об`єму ремонтних робiт за мiжремонтним перiодом

Згiдно з цiєю методикою на основi тривалостi мiжремонтного перiоду роботи свердловин планують кількість зупинок свердловин з урахуванням можливостi сумiщення одних видiв ремонту з iншими або ремонту пiдземного устаткування з ремонтом наземної технiки.

Кількість зупинок у зв`язку iз проведенням геолого-технiчних заходiв (оброблення привибiйної зони, дострiлювання отворiв перфорацiї тощо) визначають у вiдповiдностi з планом проведення таких заходiв. Цей план складається на основi вивчення умов роботи кожної свердловини з метою обгрунтування виду заходу, який повинен бути здiйснений для пiдвищення ефективностi роботи свердловини, та термiну проведення цих заходiв.

Загальнi витрати часу на ремонт i на проведення геолого-технiчних заходiв планують, виходячи iз норм часу (на один ремонт, захiд) та кількості ремонтiв (заходiв). Для скорочення тривалостi простоювань свердловин у планi здiйснення геолого-технiчних заходiв звичайно сумiщають або один з iншим, або з ремонтними роботами пiдземного i наземного устаткування.

Тодi визначають календарний плановий фонд часу дiючих свердловин по кількості свердловин на початок планового перiоду з врахуванням перебігу кількості свердловин (прибуття i вибуття) по мiсяцях згiдно з проектом розробки родовища та переведенням свердловин iз одної категорiї в iншу, iз недiї в дiючий фонд, з одного способу експлуатацiї на iнший, iз бурiння.

Сумарний плановий (розрахунковий) час експлуатацiї всiх свердловин Ce.р визначають як рiзницю мiж календарним розрахунковим часом дiючого фонду свердловин Сд.р та сумарною тривалiстю планових (розрахункових) простоювань Спр.р, тобто

[image]. (1.31)

У результатi визначають плановий (розрахунковий) коефiцiєнт експлуатацiї свердловин

[image]. (1.32)