Интересное из базы знаний
- Определение азимута земного предмета по часовому углу солнца
В тех случаях когда на территории населенного пункта ориентировать постоянное съёмочное обоснование не представляется возможным, определяют азимут астрономическим методом по Полярной или Солнцу; такое же определение азимута выполняют в середине теодолитного хода, когда между точками съемочного обоснования более 16 поворотных углов. Перед наблюдением Солнца необходимо определить поправку часов по сигналу (шестому) точного времени (по радио передаваемому...
Кто на сайте:
Класифiкацiя комплексу ремонтного обладнання |
Класифiкацiя комплексу ремонтного обладнання та iнструменту i схема його розмiщення в робочiй зонi
За функцiональною ознакою незалежно вiд виду ремонту серед ремонтного обладнання та iнструменту можна видiлити такi основнi групи: 1. Пiднімальне обладнання – вежа (чи щогла) з помостом i стелажами, пiднімальнi механiзми i талева система. 2. Обладнання, яке використовується для обертання iнструменту – ротор, вертлюг. 3. Противикидне обладнання – превентор, дросель, манiфольд, устатковання гiдравлiчного керування превентером. 4. Обладнання для здiйснення технологiчних процесiв та операцiй – насоснi устатковання, обладнання для гiдророзриву пласта, кислотних оброблень, теплових оброблень, цементування, устатковання для проведення дослiджень і свердловинних робіт, для депарафiнiзацiї тощо. 5. Обладнання для здiйснення допомiжних операцiй – труби, пакери, турбобури. 6. Iнструмент для спуско-пiдiймальних операцiй – елеватори зі штропами, спайдери, ключi, автомати. 7. Iнструмент для внутрiшньосвердловинних робiт – iнструмент для ремонтно-вiдновлювальних чи інакше аварійних робiт (захоплюючий, рiзальний, допомiжнi пристрої), канатний iнструмент, долота тощо. 8. Агрегати для механiзацiї ремонтних i промислових робiт. 9. Засоби малої механiзацiї. У залежностi вiд виду i мети очікуваного поточного і капітального ремонту застосовують вiдповiдне ремонтне обладнання та iнструмент. Принципову схему розмiщення комплексу обладнання показано на рис. 3.1., причому видом і складністю запланованих робiт визначається комплектнiсть обладнання. Нижче розглянуто технологiчну характеристику обладнання, яке спільне для декількох технологічних процесів з позицiй його призначення, технiко-технологiчних можливостей та умов його експлуатацiї, а конструктивнi особливостi вивчаються в курсi нафтогазопромислового обладнання. Слід відзначити, що на промислах може застосовуватися різне обладнання, яке або залишилося в експлуатації (з минулих років випуску), або модернізовано, або вже замінено новим (вітчизняним чи імпортним), не розглянутим у цьому підручнику, але загальна характеристика його є подібною. Інше обладнання розглянуто у відповідних розділах конкретних ремонтних робіт.
Рис. 3.1 – Схема розміщення комплексу обладнання для ремонту свердловин: 1 - транспортна база; 2 – лебідка; 3 – вежа; 4 – талева система; 5 - ротор; 6 - робочий майданчик; 7 – поміст
У ході ПКРС доводиться пiднiмати труби i штанги великих мас, що потребує використання пiднімального обладнання великої вантажопiднімаль-ностi (до 500 – 1000 кН) i отож громiздкого та важкого. Пiднімальне обладнання включає: а) вежу (чи щоглу) iз помостом i стелажами; б) пiднімальнi механiзми; в) талеву систему.
Вежi i щогли – стацiонарнi або пересувнi підіймальні споруди, якi призначенi для пiдвiшування талевої системи і пiдтримування на вазi колони труб чи штанг у ході ремонтних робіт. До стаціонарних відносяться вежі і щогли експлуатаційні, які залишились після буріння, а також спеціально встановлені для капітального ремонту. На старих промислах вежi (щогли) i стелажi монтувались стацiонарно для кожної свердловини на весь перiод її експлуатацiї. Оскiльки їх використання дуже незначне в часi (близько 2-3 %), тому перейшли на незрівнянно доцiльніше застосування пересувного пiднімального обладнання. Пересувні вежі і щогли розрізняються за вантажопідіймальністю, висотою і конструкцією. Їх виготовляють із сортового прокату, бурильних та насосно-компресорних труб і насосних штанг.
Рис. 3.2. – Вежа баштового типу У залежності від системи опори і передачі навантаження на фундамент,ступеня розбірності і методу складання, вежі підрозділяють на два типи: баштові (рис. 3.2) і щоглові (рис. 3.3). Їх вантажопiднімальнiсть становить 800-3000 кН, висота 28-53 м. Ширше використовують А-подiбнi секцiйнi вежi щоглового типу, якi порівняно з вежами баштового типу менш металомiсткi i зручнiшi для розмiщення обладнання на робочому майданчику та в експлуатацiї.
Рис. 3.3 – Загальний вигляд бурового устатковання БУ–50Бр з компоновкою низу бурового інструменту для роторного буріння: 1 – долото; 2 – обважені бурильні труби (ОБТ); 3 – бурильні труби; 4 – розширювач; 5 – ведуча труба; 6 – вертлюг; 7 – шланг; 8 – гак; 9 – талевий блок; 10 – талевий канат; 11 – кронблок; 12 – ходовий кінець талевого каната; 13 – лебідка; 14 – ротор; 15 – насоси; 16 – всмоктуючі шланги; 17 – ємності; 18 – трубопровід; 19 – стояк; 20 – система жолобів; 21 – ситогідроциклон; 22 – труба; 23 – дизельелектричний привід.
Вантажопiдіймальнiсть експлуатаційних стаціонарних і пересувних щогл менша i становить 150-400 кН, висота 15-22 м. Пересувнi телескопічні щогли монтують на спецiальних вiзках. Щогли застосовують під час ремонту неглибоких свердловин (рис. 3.4). Під час проведення ремонтних робіт вежі і щогли піддаються значним навантаженням. Тому необхідно їх періодично ретельно оглядати: після складання і підіймання, до і після транспортування в зібраному вигляді, перед ловильними роботами, опусканням колон, після сильного вітру, нафтогазопроявів і т.д. У процесi експлуатацiї вежi i щогли слiд також перiодично оглядати, звертаючи увагу на прямолiнiйнiсть нiг, стан фундаменту i з’єднин та iнше. Вежа (щогла) повинна бути вiдцентрована вiдносно осi свердловини.
Рис. 3.4. – Щогла ЩЕСН–22х25 Технічні характеристики їх подано в табл. 3.1, 3.2 і 3.3 Робочий майданчик навколо гирла свердловини споруджують iз бутобетону з дерев`яним настилом (товщиною не менше 70 мм) i похилом (0,03° і зі сторони помосту 0,015°) чотирьох сторiн до гирла. Фланець експлуатацiйної колони повинен перевищувати майданчик по висотi не менше 0,5 м. Розмiри майданчика становлять не менше 4х6 м, 3х4 м чи 4х5 м для використання вiдповiдно стацiонарної вежi, щогли чи самохiдного пiднімального устатковання (рис. 3.5).
Рис. 3.5 – Облаштування гирла свердловини для встановлення агрегатів, розташування якорів для кріплення відтягів і конструкція основи агрегатів: 1 – якір вітрових відтягів; 2 – вітрові відтяги; 3 – переважаючий напрям вітру; 4 – приймальний поміст; 5 – робочий майданчик; 6 – підвежовий майданчик (під ноги вежі); 7 – основа під агрегат; 8 – вантажні відтяги; 9 – в’їзд на основу; 10 – якір вантажних відтягів; 11 – гирло свердловини; 12 – верстат-качалка Таблиця 3.1 – Технічна характеристика веж баштового типу
Таблиця 3.2 – Технічна характеристика А-подібних веж щоглового типу (стаціонарні і в комплекті з буровим устаткованням)
Таблиця 3.3 – Основні параметри експлуатаційних стаціонарних і пересувних щогл
Приймальний помiст i стелажi споруджують бiля вежi чи щогли на рiвнi робочого майданчика з похилом вiд нiг вежi; вони призначенi для укладання труб i штанг під час виконання спуско-пiднімальних операцiй.
|






![pidremsver_97-415.jpg [image]](/images/pidremsver_97/pidremsver_97-415.jpg)
![pidremsver_97-416.jpg [image]](/images/pidremsver_97/pidremsver_97-416.jpg)
![pidremsver_97-417.jpg [image]](/images/pidremsver_97/pidremsver_97-417.jpg)
![pidremsver_97-418.jpg [image]](/images/pidremsver_97/pidremsver_97-418.jpg)
![pidremsver_97-419.jpg [image]](/images/pidremsver_97/pidremsver_97-419.jpg)